Лист улюбленому літературному герою скруджу
СЕЙЧАС КР

Объяснение:

Я точно не знаю

Доброго дня, шановний пане Скрудже!

Я прочитала «Різдвяну повість у прозі», написану Чарльзом Діккенсом, у якій Ви – головний герой. Скажу відверто, спочатку Ви мені не сподобались. Ви були холодним, жорстоким скнарою, у якого навіть взимку снігу не випросиш. Ви терпіти не могли Різдво і всі приготування до нього. Ви вважали, що більшість людей – ледарі, тому і вигадали Різдво, щоб не працювати. А Ви у цей час терпите неймовірні збитки. Не найкращий герой! Але духи все змінили – і Ви постали переді мною у зовсім іншому світлі.

Також я дізналася про святкування Різдва в Англії. Різдво – це моє найулюбленіше свято, і тому я дуже зраділа, коли Ви також усім серцем полюбили цей чудовий день. І не тільки полюбили, а ще й стали найдобрішою людиною у місті, крокували вулицями з посмішкою на обличчі, і містяни з радістю потискали Вам руку.

Пане Скрудже, я хочу розповісти Вам, як святкують Різдво у нас, на Україні. Це моє найулюбленіше свято, і тому моя родина готується до нього завчасно. Спочатку ми прикрашаємо лісову красуню – ялинку різнокольоровими гірляндами, ліхтариками, сніжинками, іграшками. Під ялинку ставимо Діда Мороза і Снігуроньку, обов’язково кладемо подарунки для всієї родини. Ввечері вся сім’я збирається за святковим столом, на якому обов’язково повинно бути дванадцять страв.

У святвечір по хатах ходять колядники. Вони співають колядки, у яких прославляють народження Ісуса Христа. А господарі дому дякують хлопцям і дівчатам, обдаровуючи їх солодкими гостинцями, пирогами, ковбасами.

Також разом із колядниками ходить Коза, яка є героїнею різноманітних сценок, що розігрує весела молодь. Коза – це символ достатку та добробуту.

Пане Скрудже, я дуже зраділа, коли дізналася, що в різдвяну ніч з вами відбулося диво: ви нарешті зрозуміли, що ніякі багатства у світі не зможуть заміти сімейного тепла, лагідної усмішки дитини, турботливого погляду друга, щирих слів знайомих. А гроші тільки тоді приносять задоволення їхньому власнику, коли з їх до можна принести радість іншим. І саме тоді Ваше кам’яне серце перетворилося на гаряче, любляче, всепрощаюче.

Відповідь:

Роль природы в рассказе Казакова «Тихое утро»

(1 вариант)

Русская природа с давних времен привлекает прозаиков и поэтов своей одухотворенной красотой. Писатели используют пейзажные зарисовки в своих художественных произведениях, делая их поэтичнее, выразительнее.

В самом названии рассказа Юрия Павловича Казакова «Тихое утро» запечатлено одно из явлений природы. Действительно, все действие произведения происходит ранним летним утром. Но такое название дано писателем не для того, чтобы точно определить время действия. Тишина утра позволяет Ю. Казакову

увидеть красоту природы, а также выделяет кульминационное событие, произошедшее с главными героями рассказа на рыбалке.

Природа в этом произведении не является обычным фоном, на котором разворачиваются основные сюжетные перипетии. Пейзаж писателю раскрыть психологическое состояние героев, передать их эмоциональные переживания. Деревенский мальчик Яшка встал очень рано, чтобы подготовиться к рыбалке со своим городским другом Володей. Повествование в рассказе начинается с описания тумана, который окутал всю деревню рано утром: «Деревня, будто большим пуховым одеялом, была укрыта туманом. Ближние

дома были еще видны, дальние едва проглядывали темными пятнами, а еще дальше, к реке, уже ничего не было видно и, казалось, никогда не было ни ветряка на горке, ни пожарной каланчи, ни школы, ни леса на горизонте…». Благодаря используемым сравнениям и метафорам читатель представляет себе открывающуюся перед ним картину. Расстилающийся туман является своеобразным обезличенным героем рассказа: он то отступает перед мальчиками, идущими на рыбалку, «открывая все новые и новые дома, и сараи, и школу, и длинные ряды молочно-белых построек фермы», то «будто скупой хозяин» показывает это все только на минуту и затем вновь смыкается сзади. Омут реки, куда пришли мальчики ловить рыбу, предупреждает ребят о своей опасности. Для его описания Ю.П. Казаков использует следующие эпитеты и сравнения: «разливалась глубокими мрачными омутами», «в омутах раздавались редкие тяжкие всплески», «пахло сыростью, глиной и тиной, вода была черная», «было сыро, угрюмо и холодно». Природа как бы предупреждает мальчиков о грозящей опасности, но Яшка с Володей не видят этого предостережения, слишком велико их желание поскорее начать рыбалку.

Безмятежный пейзаж контрастирует со страшными событиями, произошедшими с мальчиками во время рыбалки, когда Володя чуть было не утонул, поэтому в рассказе постоянно повторяется фраза: «ярко светило солнце, и листья кустов и ветлы блестели… все было так же, как и всегда, все дышало покоем и тишиной, и стояло над землей тихое утро…», но неспокойно было на душе у Яшки, который видел тонущего Володю, поэтому, собрав все свои силы, Яшка пришел другу на и его от неминуемой гибели.

Итак, природа в рассказе Ю.П. Казакова «Тихое утро раскрыть внутренние переживания героев, передать их чувства.