Согласно информации о Великом шелковом пути, напишите правильные ответы в отведенном для этого месте. и вместо точек нгапишите определение

1.Путь лазурита-...

2. ...- Нефрит для китайских правителей привозили из Средней Азии.

3«Степная дорога»- ...

Великий шелковый путь пролегал от Китая проходя через золотые ворота-Среднюю Азия, затем шли разветвления до Константинополя, Ближнего Востока, Индии. Основной товар, если судить по названию был производящимся только в Китая шелк, ценившийся по всему миру, а также китайский фарфор, посуда, пряности, деньги, стекло и многое другое.Торговый путь слиянию и распространению религий, развитию экономик, а также передачи литератур все видов и обмен культурами.

Объяснение:

С 3 тыс.до н.э. функционировал "лазуритовый путь"по которому перевозился полудрагоценный камень лазурит.

КАМЕНЬ-Нефрит для китайских правителей привозили из Средней Азии.

                              СТРАШИЛКА СТЕПНАЯ ДОРОГА.

Один раз летом я отдыхала в деревне у бабушки (ее зовут Машей). Деревня была маленькой, все ее население состояло из семерых стариков и пары дачников. Вот так я и жила вдали от цивилизации, не жизнь, а просто рай! Но рассказ пойдет не об этом. Однажды в деревню пришла гроза и естественно, по закону подлости, везде отключился свет. Мы с бабушкой собрались в одной комнате и я по природному своему любопытству начала выпытывать у нее страшные истории, чтобы пощекотать нервы. Бабушка сперва отмахивалась: дескать ничего всю жизнь с ней страшного не приключалось, а сочинять она не мастерица… Но в итоге я взяла верх. Она согласилась рассказать одну странную историю, которая приключилась с ней по молодости…

Моей бабушке было около двадцати лет и была это еще та красавица и заводила, вокруг нее всегда крутилась гурьба молодежи. По вечерами любила она с друзьями ходить в соседнею деревню, где был сельский клуб. Путь же, к этой деревне, был длинный и пролегал через степь. Ну и на этот раз, навеселившись как обычно, ребята и девчата стали разбредаться по домам. Вот и моя бабка решила, что тоже пора идти к себе на хутор. На дворе стояла глубокая ночь и ей дома могло сильно влететь за такое позднее гуляние. Да вот только все друзья уже ушли, проводить некому. Но Маша была не из робкого десятка и решила самостоятельно добраться до дому. Ночь стояла лунная, вся дорога освещена: чего боятся?

Идет она по степи, о женихах мечтает, как вдруг видит впереди себя щенка. Ничего особенного, обычная дворняжка, симпатичный такой… Он сидит на дороге и так скулит жалобно, аж мороз по коже. Маша доброй девкой была, жалко ей стало щенка, только она никак понять не может, как он тут посреди степи вдали от хуторов оказался? Решила она его домой забрать. Только подошла, как этот странный щенок вдруг упал на бок и замолчал. Моя бабушка испугалась, потыкала его палочкой - а он окоченевший, словом труп! Махнула она рукой, решив, что околел он от заразы какой-то и пошла дальше по дороге. Идет, про щенка думать забыла, как вдруг у нее появилось такое чувство как будто кто-то пристально смотрит ей в спину. Маша обернулась. Щенок! Сел неподалеку от нее, внимательно смотрит и скулит. Мария подумала, что он дрессированный, разозлилась и решила разогнать за ним. Только подбежала, а он опять свалился на бок, но теперь глаза открыл и внимательно смотрит. Бабушка поклялась, что никогда не видела у собаки подобного насмешливого и злого как у человека взгляда! Вот только тогда она поняла, что это не простой щенок и дала деру. Дома конечно же ее начали отчитывать, за то что так поздно вернулась, но как рассказывает бабушка она полчаса не могла понять, что ей втолковывают родители. С тех пор она ни разу не задерживалась допоздна, и домой ходила в сопровождении как минимум пятерых человек.

Степная дорога- НЕТ ТАКОЙ

Олександр удосконалив бойову тактику свого батька. Македонську фалангу він став будувати кутом, така побудова дозволяло концентрувати сили для атаки правого флангу противника, традиційно слабкий в арміях стародавнього світу. Крім важкої піхоти у війську було чимале число легкоозброєних допоміжних загонів з різних міст Греції. Незважаючи на порівняно невелику чисельність, піхота 30 тисяч піхоти і 5 тисяч кінноти, греко-македонське військо було добре навчене і озброєне.

В 334 армія македонського царя переправилися через Геллеспонт (суч. Дарданелли). Почалася війна з персами. Держава Ахеменідів володіло величезними людськими і матеріальними ресурсами. Цар Дарій III, зібравши найкращі війська з усіх кінців своєї країни, рушив назустріч Олександру, але у вирішальній битві його 100-тисячне військо було розбите, а сам він ледве врятувався втечею. Олександр продовжив похід на Схід. Дарій III, зібравши всі можливі сили, намагався зупинити Олександра, але завоювання Олександра Македонського безуспішно. Перси були остаточно розгромлені в 331 р. до н. е. у битві біля селища Гавгамелы. Дарій III втік, але незабаром був убитий. Перська держава Ахеменідів перестала існувати.Олександр проголосили «царем Азії», а для збереження стійкої влади в захоплених землях, Олександр проголосивши себе сином єгипетського бога Амона. В очах єгиптян та інших народів завойованої Персії він ставав законним правителем (фараоном). У підкорені землі переселяються греки. Це сприяло поширенню в них грецької мови і культури. Переселенці засновували нові міста, зазвичай носили його ім'я.

Олександр. У 334 р. до н. е. він почав похід проти Персії. Час Олександра Македонського (336-323 pp. до н. е..) — це перехід від класичної Греції епохи еллінізму.

За десять років були завойовані величезні території від Єгипту до Північної Індії. До ніг Олександра впали володіння переможеної Персії, охватывавшие майже весь Близький Схід. Під владою греків була створена величезна держава, що включала безліч народів з різними культурами, релігіями, державними традиціями життя. Вона являла собою пухке і нетривка державне утворення. Війна, головним гаслом якої було помститися за зганьблену колись персами свободу греків, мала підсумком створення імперії полувосточного зразка. В останній період свого життя Олександр Македонський вів себе як східний владика, вимагав загального поклоніння, при його дворі утвердився східний імператорський церемоніал, почалося обожнювання Олександра. Хоча поліси продовжували існувати, але вони втратили свою незалежність і стали частиною народжуваної елліністичної монархії.

Олександр. У 334 р. до н. е. він почав похід проти Персії. Час Олександра Македонського (336-323 pp. до н. е..) — це перехід від класичної Греції епохи еллінізму.

За десять років були завойовані величезні території від Єгипту до Північної Індії. До ніг Олександра впали володіння переможеної Персії, охватывавшие майже весь Близький Схід. Під владою греків була створена величезна держава, що включала безліч народів з різними культурами, релігіями, державними традиціями життя. Вона являла собою пухке і нетривка державне утворення. Війна, головним гаслом якої було помститися за зганьблену колись персами свободу греків, мала підсумком створення імперії полувосточного зразка. В останній період свого життя Олександр Македонський вів себе як східний владика, вимагав загального поклоніння, при його дворі утвердився східний імператорський церемоніал, почалося обожнювання Олександра. Хоча поліси продовжували існувати, але вони втратили свою незалежність і стали частиною народжуваної елліністичної монархії. Головним результатом походів Олександра Македонського була зустріч Заходу, представленого греками, і Сходу, поліетнічного і багатоликого. Вперше була зроблена настільки грандіозна спроба синтезу, етнічного, політичного, культурного, релігійного. Походи Олександра поклали початок епохи еллінізму.

Головним результатом походів Олександра Македонського була зустріч Заходу, представленого греками, і Сходу, поліетнічного і багатоликого. Вперше була зроблена настільки грандіозна спроба синтезу, етнічного, політичного, культурного, релігійного. Походи Олександра поклали початок епохи еллінізму.

Перейшовши через всю Персію, військо Олександра вторглося в Середню Азію, а потім вийшло в долину Інду, яка так само була приєднана до держави Олександра. Але виснаження військ і хвороби змусили Олександра повернути назад. У Вавилоні Олександр готувався до підкорення Аравії та Північної Африки, але цьому завадила його раптова смерть.

Політичне та економічне єдність, яку прагнув створити Олександр Македонський на захоплених землях, було неміцним, але грецький вплив на Сході виявилося дуже плідним і призвело до формування культури еллінізму. Особистість Олександра Македонського була надзвичайно популярна як серед європейських народів, так і на Сході, де його знали під ім'ям Іскандер

Объяснение: