У чому полягає принципова різниця між письменником м. лермонтовим який присвятив себе натхненній літературній праці та ліричним героєм поезіі І нудно і сумно

Вірш «І нудно і сумно...» образно ілюструє лермонтовську концепцію самотності та розчарованості світом. За жанром це романтична елегія, але, на відміну від звичайної для по-ета-романтика позиції протиставлення себе недосконалому суспільству, ліричний герой лермонтовського твору обирає іншу модель поведінки — самоізоляцію як єдино можливу форму існування в лицемірному світі. Ліричний сюжет вірша розгортається у вигляді внутрішнього монологу, сповіді героя, сповненої сумних роздумів про сенс людського життя. Композиційно вірш розпадається на три частини. У першій (вступній — два початкові рядки) визначається внутрішній душевний стан героя:

І нудно і сумно, і нікому руку подать,

Як горе у душу прилине...

У другій частині (основній — рядки 3—10) у формі риторичних запитань і лаконічних відповідей розгортаються образні аргументи на користь основної думки, заданої першим рядком вірша:

Бажання!., чи варто даремно і вічно бажать?..

У третій частині (заключній — два останні рядки) дається афористичний висновок, який песимістично узагальнює роздуми

ліричного героя: «Й життя, як поглянеш на нього уважно навкруг, — /Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає».