Цікаві факти про Григорія Квітка-Основяненко​

Немовлям внаслідок хвороби утратив зір.Цікаво, що в свої 27 став послушником Старо-Харківського Преображенського монастиря за 8 км від Харкова та збирався постригтися в ченці ще вісім років до того, але тоді батько не дав на це дозволу. Він автор перших серйозних художніх творів, написаних літературною українською мовою.Його твори одними з перших репрезентували українську літературу не тільки в колишній Російській імперії, а й в Європі.Якщо “Енеїда” Котляревського показала, що українська мова ідеально підходить для написання літературних творів, то Григорій Квітка першим створив повноцінний жанр епічної прози.

1.Ще з дитинства Григорій Квітка мріяв носити рясу. Бажання стати ченцем народилося у нього невипадково. Ця подія настільки вразила юного письменника, що у 19 років він заявив батькам, що йде у монастир, проте їм із самого початку не сподобалася ця ідея і вони вмовили сина надягнути на себе мундир та відправитися в армію.

2. Через слабке здоров’я Григорію не судилося довго перебувати на службі і його перевели на громадську службу до департаменту герольдії. Під час служби він так і не полишив своєї мрії – податись у священики. Тому вже у 22 роки став послушником Курязького монастиря (селище Подвірки неподалік Харкова).

3. Там для юнака встановили випробування – чотири роки ревних молитов. До того ж, на нього чекали важка праця у холоді та бруді, йому доводилось доглядати за кіньми, яких він ще з дитинства боявся.

4. Григорій не здався і не покинув монастир навіть тоді, коли його батько тяжко захворів, тому йому так і не вдалося попрощатись із ним.

5. Григорій Квітка соромився свого
панського походження. Подейкують, що одного разу він їхав на возі із волами та застряг у болоті. Сусідські діти вмить позбігались і почали дражнитись із Григорія, впізнавши у ньому панича, хоча він вже давно відпустив собі довгу бороду та підперезався. Ця подія настільки схвилювала письменника, що він покинув монастир та подався додому, звідки не виходив на люди ще кілька тижнів. Існує теорія, що саме тому він вирішив додати до свого прізвища “Основ’яненко”, аби позбутись тяжкого панського прізвища Квітка.

6. Після чотирьох років церковного життя, він повернувся до світського кола та став комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду.

7. Квітка-Основ’яненко став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру, Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки.

8. Григорій був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного й театрального мистецтва. Головним творчим принципом вважав «писання з натури» та орієнтацію на навколишню дійсність. Він виступав з пропагандою народної теми в літературі і був переконаний в цінності особистості.

По словам геродота рацион роме (др. ег. «люди» ) состоял из хлеба, пива, зелёного лука и других овощей. а так же рыбу, вяленую на солнце или засоленную. из птиц употребляли в пищу в солёном виде перепелок, уток и мелких птичек. птицу и рыбу, кроме почитаемых священными, ели также жареной или варёной.