До ть треба зробити твір з теми "Внутрішня і зовнішня краса людини".

Коли я ходжу по місту, або їду в транспорті, я люблю вдивлятися в обличчя людей і прагнути зрозуміти, про що вони думають, чим займаються. Звичайно, точно я дізнатися не можу, наскільки правильні мої висновки.

Зараз я їду в метро і знову міркую. Ось у цього хлопця міцні м’язи, мозолясті руки, напевно він спортсмен. При його зрості добре грати в баскетбол або волейбол.. Він достатньо витривалий, а в цих видах спорту потрібна сила. На одній із станцій до електрички увійшов його знайомий, хлопці розговорилися, і я зрозумів, що хлопець – фігурист. Так, я не фахівець відгадувати професії. Але в одному не помилився, що цей хлопець – спортсмен. І навіть краще, що він виявився фігуристом. Я уявляю, як могутньо і красиво він котить по льоду. Він великий, стрункий, а його партнерка – тоненька, майже ефірна, він піднімає її легко і вільно. Вона красиво парить в повітрі, як птах.

Чому я вирішив, що він хороший спортсмен? У хлопця відкритий і вдумливий погляд. Ямки на щоках прикрашають його обличчя, особливо коли він посміхається. А уміння так відкрито і щиро сміятися говорить про доброту і чесність, задоволенні собою і своєю діяльністю. Він молодий, щасливий, зайнятий цікавою справою. Я виросту і теж знайду свою справу. Хочеться в це вірити!

Объяснение:

      іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? чи не питали ви себе, як змінився б світ, якби ви не народилися

      кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. також не можна судити про цінність життя людини на основі великих подвигів. так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх ми маємо саме це майбутнє, без війни і з комфортними умовами. та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. чи не у цьому призначення життя просто зберігати і дарувати своє хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі дійсно живе не дарма!

      тому я вважаю, що життя - найвища цінність і що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя всієї планети.