ЕСЕ ЗА ОПОВІДАННЯМ ДЖ. ОЛДРІДЖА "ОСТАННІЙ ДЮЙМ" ЕКСТРИМАЛЬНА СИТУАЦІЯ ДОПОМАГАЄ РОЗКРИТИ СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ 10-13 РЕЧЕНЬ НЕ БІЛЬШЕ​

Розповідь Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» справив на мене сильне враження. Від першого до останнього рядка знаходишся в напрузі. Затамувавши подих, стежиш за долею героїв. Про що це оповідання? Я думаю, про подолання напруги у відносинах між батьком і сином, подоланні своїх власних слабкостей, невпевненості в собі, подоланні нелюдських перевантажень, які випали на долю десятирічного хлопчика ... Герої оповідання - Бен і Деві - навіть не припускали, які випробування чекають їх в Акулячої бухті! Те, що сталося з ними там, змінило багато в їх відносинах. На початку розповіді ми бачимо, що між батьком і сином немає розуміння. Таке, на жаль, буває. Але чому Бен такий суворий? Відповідь ми знаходимо в тексті. Він військовий льотчик, який присвятив двадцять років улюбленої, але надзвичайно небезпечної професії. Обставини складаються так, що Бен залишається без роботи. Тепер він змушений шукати можливість заробити, адже у нього сім'я. У пошуках грошей він повинен багато подорожувати, довго не бачити дружину і сина. Звиклий до постійного ризику, він погоджується на небезпечні підводні зйомки, так як за це обіцяли добре заплатити. Якби Бен поділився своїми проблемами з сином, можливо, не було б такого відчуження у їхніх стосунках ?! Але Деві не розуміє, чому батько так різкий з ним. Йому здається, що він його не любить. Деві відчуває себе незатишно поруч з батьком. Він переляканий і напружений. У бухті це напруга зростає. Тепер він відчуває страх за батька, за себе ... Його чутливість допомагає краще зрозуміти ситуацію, першим відчути небезпеку. Як ми вже знаємо, Деві турбувався не дарма ... Нещасний випадок змусив Бена змінити своє ставлення до сина. Його турбує те, що хлопчик може залишитися один і його навряд чи знайдуть. Перемагаючи біль, він намагається виглядати в очах сина спокійним і розважливим. Він боїться налякати Деві, тому не говорить відразу про свій план порятунку. Він бачить, як важко зараз синові, знаходить тепер ті слова, які Деві хотів почути від нього давно, і вдячний йому за це. Деві розуміє, що батько турбується про нього. Автор показує, як Деві долає власну слабкість, розуміючи, що ризикувати варто для порятунку людини ... У житті кожного з нас настають вирішальні хвилини і залишаються останні дюйми. Автор вчить нас, що, «долаючи цей останній дюйм», ми повинні пам'ятати про тих, хто знаходиться поруч з нами. «Останній дюйм» допоміг мені по-новому поглянути на багато проблем, що здавалися мені складними, допоміг розібратися в своїх непростих відносинах з батьками. Мені здається, що я подолав свій «останній дюйм за це Бену, Деві і чудовому письменнику Джеймсу Олдріджу.

Джеймс Олдрідж – відомий англійський письменник.Герої його оповідань – звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг.

письменник.Герої його оповідань – звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг.Автор наділяє їх надзвичайною витривалістю, сильною волею, прагненням до справедливості. Таким є і головний герой оповідання “Останній дюйм” – льотчик Бен Аміно, таким стане і його син Деві. років керував літаками, мало приділяючи уваги вихованню сина, навіть коли хлопчика покинула мати. Раптом Бен втратив улюблену роботу, довелося влаштуватися в телевізійну компанію і зайнятися зйомками акул. Ця небезпечна справа закінчилася трагічно. Під час зйомок Бена тяжко поранили акули, він не міг керувати літаком, щоб повернутися додому. За штурвал прийшлося сісти хлопчику, який і гадки не мав, як керують цією машиною. І ось Бен, раз у раз втрачаючи свідомість, каже синові, що треба робити. Деві переляканий подіями, що сталися, але хоче повернутися додому, хоче до батькові, якому потрібна негайна медична до Хлопчик зміг посадити літак на злітну смугу, хоч це коштувало йому багатьох зусиль, перш за все моральних, бо батько на останньому дюймі від землі втратив свідомість. Хлопчик показав, що він здатний боротися, боротися “до останнього дюйма”. І це з гордістю зрозумів батько.

2) или 4) Я думаю что так