Міні твір любов до матер

Мати. Мама. Матуся.

Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша.

У матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце, в якому ніколи не незгасне любов, воно ніколи не залишається байдужим . Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. Її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. Уявляєте, який безмір любови в жінки, яка є Матір’ю . І скільки б вам не було років: п’ять чи п’ятдесят, нам завжди потрібна мати, її ласка, її погляд, її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє вас до старості. Чим більша любов до матері, тим світліше і радісніше наше життя.

Мама це людина перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть із нами по життю, підтримують нас у годину радості і печалі.

У казці прославляється мудрість і кмітливість простої дівчини, яка зуміла перехитрити пана. Вона і її батько викликають симпатію, а багатий брат та пихатий пан — осуд