До ть пліс Що ви знаєте про Гектора? з твору ,,Іліада''
Міні твір)
Пару важливих фактів
Плі​

Історичний шлях народу, як правило, починається з фантастичних переказів героїчних міфів, красивих легенд. У цих творах завжди є приховане зерно історичної дійсності, і це зерно завжди оздоблене фантазією оповідачів.

Уже в першому тисячолітті до нашої ери давні греки слухали віршовані оповідки про Троянську війну та про пригоди велемудрого Одіссея. Учені довгий час уважали події, про які розповідають епічні поеми "Іліада" та "Одіссея", більш міфічними, ніж історичними. Авторство цих поем приписували давньому народному співцю Гомеру. Але в сімдесятих роках XIX століття археолог Шліман розкопав на узбережжі Егейського моря ту саму Трою, про облогу якої розповідається в "Іліаді".

Якщо вірити Гомерові, війна між ахейцями та троянцями спричинилася внаслідок викрадення троянським царевичем Парісом славетної красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Ця подія сталася не без до верховного олімпійського бога Зевса, котрий пхукав привід утягти людей до винищувальної війни. У своєму творі Гомер не тільки розповідає про подальший розвиток подій, а й описує приклади незрівнянної мужності та відваги, що їх проявили кращі герої Еллади.

Описуючи бойові сутички, автор неодноразово підкреслює самовідданість улюбленців народу Ахілла та Гектора. Саме ці воїни є уособленням ідеалу людини, чоловіка, героя. Наче страшний буревій, лютував Гектор, закликаючи троянців мерщій здолати рів. Герою було подано віщий знак — він побачив подряпану до крові змію, яка вкусила в груди орла. Але Гектор, не шкодуючи власного життя, разом зі своїми воїнами трощив вежі, розбивав бійниці, видирав із землі міцні палі, що на них тримався весь кріпосний вал. І саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої слави.

Родился виктор 1 мая 1924 года в небольшом селе овсянка енисейской губернии.еще когда виктор был ребенком, потерял родителей. отец его был под арестом, а мать умерла во время одной из поездок к мужу. так что виктор астафьев в биографии детство провел с бабушкой. это время, запомнившееся светлыми воспоминаниями, виктор позже описал в своей автобиографии.после того, как отец виктора вышел из тюрьмы и еще раз женился, семья переехала в город игарка красноярского края. когда отец попал в больницу, а новая семья отвернулась от виктора, он оказался в буквальном смысле на улице. проскитавшись два месяца, был направлен в детский дом.в 1942 году астафьев виктор петрович в биографии добровольно ушел на фронт. в новосибирской пехотной школе он обучился военному делу. а уже в 1943 году отправился воевать. сменив несколько видов деятельности, до конца войны был обычным рядовым солдатом. за время службы в своей биографии астафьев был удостоен медали «за отвагу», ордена «красной звезды».когда война закончилась, астафьев женился на марии корякиной, вместе с ней поселился в городе чусовой пермской области. проживая там, он сменил несколько профессий: был слесарем, учителем, кладовщиком, работал на местном мясокомбинате. однако кроме работы виктор интересовался : даже был постоянным членом кружка.впервые рассказ астафьева был напечатан в 1951 году («гражданский человек»). в том же году виктор стал работать в газете «чусовский рабочий», это место не покидал 4 года. для газеты астафьев написал множество статей, очерков, рассказов, его талант начал раскрываться все полнее. в 1953 году была опубликована книга астафьева «до будущей весны».а в 1958 году в биографии виктора астафьева произошло важное событие – его приняли в союз писателей. для повышения своего уровня астафьев учился на высших курсах с 1959 по 1961 год.за все время своей деятельности астафьев написал множество произведений. например, романы «до будущей весны», «тают снега», «прокляты и убиты» (роман был удостоен премии рф в области и искусства). среди его повестей: «стародуб», «последний поклон», «слякотная осень», «так хочется жить», «из тихого света», «веселый солдат», «васюткино озеро», «царь-рыба». произведения астафьева освещают военную, антисоветскую, деревенскую темы.