Скласти закінчення до твору "Вуйко" Будь ласка)Дуже Наперед дякую'**)​

"в праці, тільки в праці справжнє щастя"старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. з цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. і саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. і все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? відповідь може бути одна: в праці.  у свій час великий педагог а. с. макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.  відомі всі висловлювання олександра довженка: "прекрасна людина в бою за батьківщину. прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. але найсвітліша краса її в труді". і ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "поемі про море", де показано красу людини в праці. глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "любіть землю! любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".  такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням.  звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця.  цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії павла тичини:   усмішка в народу розцвітає.  кожен каже: й я свій труд несу!   відбудова! - труд переростає  у красу.  у цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. і дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. а з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.  але я , що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. для цього людині потрібні розум і знання.  саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості м. рильського (збірка "троянди і виноград"). автор впевнено говорить:   у щастя людського два рівних є крила:   троянди й виноград, красиве і корисне.  улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою.  отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. і лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.