Якими були здобутки в галузі культури в період української держави П.Скоропатського?
​

Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:

- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;

- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;

- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;

- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.

Объяснение:из наиболее важных причин гражданской войны в современной принято выделять сохранявшиеся в россии и после   февральской революциисоциальные, политические и национально-этнические противоречия.[2] прежде всего, к октябрю 1917 года оставались нерешёнными такие насущные во как во окончания войны и аграрный во гражданская война в россии:

большевиками октябрьской революции 1917 года, а временем её окончания   — разгром «красными» последних крупных антибольшевистских вооружённых формирований при взятии владивостока в октябре 1922. некоторые авторы считают первым актом гражданской войны бои в петрограде во время февральской революции 1917. из названия   следует дата окончания гражданской войны в   1923 году.первый этап — с октября 1917 года по ноябрь 1918 года, когда происходило формирование и становление вооружённых сил противоборствующих сторон, а также образование основных фронтов борьбы между ними. этот период характерен тем, что гражданская война разворачивалась одновременно с продолжающейся 1-й мировой войной, что влекло за собой активное участие войск четверного союза и антанты во внутренней политической и вооружённой борьбе в россии. боевые действия характеризовались постепенным переходом от   локальных стычек, в результате которых ни одна из противоборствующих сторон не приобрела решающего преимущества, к широкомасштабным действиям