Скласти речення с диеприсливниковим зворотом, диеприкметником, поривняння, про природу, умоляю надо УМОЛЯЮЮЮ​ ​

поза сумнівом, в усі часи, у тому числі й сього­дні, людям не обійтись без етикету. адже уміння по­водитися в товаристві, гарні манери, вихованість, вишуканий смак, правильна, багата мова, ввічливість, поєднана з почуттям власної гідності, завжди цінува­лися в людині. в україні перші писемні правила по­ведінки виклав у «повчанні дітям» великий київсь­кий князь володимир мономах. він писав, щоб у до­мі своєму не ледарювати, брехні остерігатись, а куди б не прийшли і де б не зупинились, потрібно нагоду­вати і напоїти нужденного. найбільше, на його дум­ку, потрібно шанувати гостя. хворого слід провідува­ти, покійника провести в останню дорогу, бо всі ми смертні. ніколи не проминути людину, не привітав­ши її, не сказавши їй доброго слова. дотримання норм етикету роблять людину бла­городною, приємною іншим. згадаймо наталку з п’єси і. котляревського «наталка полтавка». вона любить і поважає свою матір і готова слухатись на­віть тоді, коли терпелиха намагається примусити її вийти заміж за нелюба. дівчина вміє красиво висло­вити свою думку, шанобливо ставиться до старших. правила поведінки й етичні цінності відображені також в усній народній творчості, зокрема в прислів’ях та приказках: хоч не пишно, та затишно; не май сто кіп у полі, а май друзів доволі тощо. змінюються часи, змінюються й правила етике­ту: замість незрозумілих для сучасної людини заста­рілих правил з’являються нові, пов’язані з технічним прогресом. на мою думку, це правильно. обов’язково ма­ють існувати певні етичні норми, і їх слід дотримува­ти, бо є одна спільна умова: людина ні своєю поведі­нкою, ні зовнішнім виглядом не має завдавати незручностей іншим.