Напишіть есе у якому висловіть свої враження від поезії В.Голобородька

Василь Голобородько народився на Луганщині. Після закінчення школи майбутній митець працював на шахті, а потім навчався у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, далі у Донецькому університеті, з якого його відрахували через вимогу про впровадження викладання українською мовою. Після цього В. Голобородько працював на найрізноманітніших роботах.

Талановитий український поет В. Голобородько почав друкувати свої твори у 1964 році. У 1970 році у Сполучених Штатах була надрукована його збірка «Летюче віконце», а у 1988 році — поетична збірка «Зелен день». Книга поезій «Ікар на метеликових крилах» з’явилася у 1992 році, а збірка «Калина об Різдві» у 1992 році. Увесь цей час В. Голобородько вивчав український фольклор, використовував у своїх поетичних творах елементи народної творчості.

Поетична творчість В. Голобородька оживляла стародавній світ українських обрядів, пісень і казок. У своїх творах поет намагався осмислити наше складне життя, побачити в ньому своє місце і місце своїх сучасників, передати свої переживання і відчуття. В. Голобородько писав такі слова: «Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною». Наприклад, у вірші «Ми йдемо» поет зобразив українців, які гордо йшли своїм віковічним шляхом:

«Ми йдемо по Україні:

від степів до гір,

від лісів до морів —

звідусіль виходимо на прадавні шляхи,

і немає нам ліку».

Ствердження про те, що кожне українське слово прописане у літописах і проспіване в піснях, В. Голобородько стверджував і у вірші «Наша мова».

Відтворюючи красу української природи, поет зобразив незвичайну красу конвалії, яку відобразив у поезії «Дзвінкі конвалії». Ліричний герой цього поетичного твору виходить на ріг вулиці для того, щоб роздати людям квіти, подарувати їм радість і поділитися з ними неповторною красою.

Историю создания своей первой поэмы "У самого моря"1 рассказывала сама Анна Ахматова.

В набросках воспоминаний она связывала начальные строки поэмы с впечатлением, произведенным стихотворением Блока "Венеция" (из цикла "Итальянские стихи". Ахматова читала: "С ней уходил я в море / С ней покидал я берег..." и писала: "Бухты изрезали низкий берег, / Все паруса убежали в море..."  Она описывает черноморское побережье, за которым угадываются средиземноморские и южные берега Италии. Живые впечатления Ахматовой об Италии, после поездки туда в 1912 г., стали для нее "сновидением, которое помнишь всю жизнь".  Для того, чтобы подчеркнуть связь между русским поэтом и моей страной, я выбрала это произведение как объект анализа сходства и различия между "я" биографическим и "я" лирическим у Анны Ахматовой.  В этом сообщении я попытаюсь показать, какую содержательность в поэтическом контексте приобретают нейтральные личные местоимения первого лица.

Объяснение: