Опис людини за картиною Олександр Мурашко дівчина з собакою (если что у нее не красной шляпки) даю очень

Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.

Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.

Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.

Объяснение:

Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. але більш за все мені подобається новий рік.  на новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. потім починаємо її прикрашати. ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки.  прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий стіл. ми розрізаємо сир, ковбасу, огірки та кладемо на тарілки, вносимо холодець, який уже встиг добре застигнути. батьки готують салат та печене.  увечері ми сідаємо за стіл. приходять гості, дітям приносять подарунки, грає музика, по телевізору президент україни виголошує святкові поздоровлення. нарешті — 12 година. ми відкриваємо пляшки із шампанським. дітям наливають сік та лимонад.  починаються танці біля ялинки.  аж ось уже й ранок — ранок нового року. ми виходимо на двір і починаємо грати в сніжки. потім йдемо на прогулянку до центру міста. там стоїть велика ялинка, навкруги безліч дітей.  так проходить новий рік — найкраще та найвеселіше з усіх свят.