Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив Петро Могила

Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р.Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії.

Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо. Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята. Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.

15. Освіта. Стан шкільництва.Острозька академія.Братські школи.Києво-Могилянський колегіум.

Розвиток освіти в Україні у другій половині XVI ст. певною мірою базувався на досягненнях X–XV ст., був їх продовженням. Школи, як і впопередні часи, існували при церквах і монастирях. Кількість їх безперервно зростала. Свої школи мали всі міста, містечка і багато сіл. Поряд з церковними існували міські та домові школи. У церковних початкових школах учителювали дяки. Поряд з православними існувала широка мережа єзуїтських, а також невелика кількість протестантських, вірменських та інших шкіл. У більшості шкіл вивчалися слов’янська, грецька, латинська мови, а також «сім вільних наук». У кінці XVI ст. провідне місце посідала Львівська братська школа, заснована активними членами Львівського братства Юрієм Рогатинцем та Дмитром Красовським разом з визначними культурними діячами Стефаном та Лаврентієм Зизаніями. Її програма та організаційна структура були викладені в статуті «Порядок шкільний» (1586 р.), який став зразком для всіх братських шкіл. Школи переслідувались, обмежувались польською владою та єзуїтами. У 20-х роках XVII ст. занепала Львівська школа, не витримавши переслідувань уніатів і католиків. У 1627 і 1634 роках католицькі студенти погромили Луцьку школу і вона перейшла до рук уніатів. Таким місцем був Київ, де великий вплив мало козацтво, яке зі зброєю в руках захищало православну церкву, братства, українських культурних діячів. Тут за підтримки Петра Сагайдачного, члена Київського братства, здійснювалися акції, спрямовані на зміцнення православної церкви та школиОсновними культурними центрами Києва на початку XVII ст. були Київське братство та осередок учених при Києво-Печерській лаврі на чолі з архімандритом Єлисеєм Плетенецьким, який створив при Лаврі друкарню, значно поповнив монастирську бібліотеку та заснував і підтримував ряд шкіл. Іншим важливим культурним осередком було братство, яке у 1615 р. створило школу, що стала родоначальницею першої вищої школи в Україні — Києво-Могилянської академії. В її організації взяли участь учені осередку Є.Плетенецького, що мали досвід педагогічної та наукової роботи, і тому школа швидко досягла високого рівня. Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа — Лаврська, яку заснував архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Це був навчальний заклад підвищеного типу, з програмою, дещо складнішою, ніж у братських школах. Філософію тут викладав І.Трохимович-Козловський, перший в Україні доктор богослов’я, риторику — С. Косов. Ця школа була у 1632 р. об’єднана з братською і перейшла на територію братства і під його наглядЦе був новий крок на шляху становлення вищої освіти в Україні. Велику роль у творенні нового закладу відіграв Петро Могила, який віддав йому свої блискучі знання, організаторські здібності, талант політика і матеріальні кошти (перед смертю він заповів усе своє майно колегії). Тому колегія на його честь сталаіменуватися Києво-Могилянською і під цією назвою увійшла в історію освіти й культури.

Объяснение:

Ополчение под руководством Прокопия Ляпунова, Ивана Заруцкого и князя Дмитрия Трубецкого, пытавшееся в 1611 году положить конец польско-литовской оккупации Москвы.