Почему демократия лучше чем диктатура?Хороший Развернутый ответ нужен,не меньше чем пол страницы.

Я считаю, что тем, что народ волеизъявляет свои желания, то есть хотят увеличения зарплаты, государство скорее всего решит этот вопрос, а диктатор не обязан это делать, он делает всё на своё усмотрение, в диктатуре нет оппозиции, цензура, контроль сми и т. д

Начнём с того, что в Латинской Америке преобладала военная диктатура, то есть власть принадлежала военным устроившим переворот и свергнувшим предыдущее правительство. При этом режиме очень страдали мирные граждане этой страны. Массовые расстрелы и казни непокорных и т.д. А ещё при такой власти мнение народа не учитывалось! Во главе государства стоял совет высших офицеров. Но народ не смог долго терпеть данную власть в итоге легитимность (согласие народа со властью) упала ниже нуля, что привело к массовым волнениям и по итогу уничтожению диктаторов! А вот после уничтожения такой власти данные государства (большинство) пошли по пути демократии (власть народа). И тем самым получили свободу и права. А это намного лучше чем страдание от репрессий и унижения.

1805 р. Каразін. - відкриття університету в Харкові, ініціатор - B.

1817 р. закриття Києво-Могилянської академії, 1834 р. відкриття університету в Києві. Першим його ректором був визначний учений М. Максимович. 3 1784 р. працював університет у Львові.

У Російській імперії царський уряд нав'язував в Україні таку систему освіти, яка повинна була задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але одночасно знищувала національну свідомість українців, насаджувала почуття меншовартосте, створювала уяву про провідну роль росіян у житті української нації.

На середину ХIХ ст. одна школа припадала на 9,5 тис., а один учень на 188 жителів. Це було значно менше, ніж у попередньому столітті. Початкову освіту давали двокласні парафiяльнi школи, повітові училища; середню гімназії, де навчання було платним, дiяло 19 закладів, 4 тис. учнів, а також приватні пансіони.

Крім університетів, іншим типом вищих навчальних закладів були ліцеї, яких у Наддніпрянщині було три: Волинський ліцей (Кременець, 1819 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1805 р.), лiцей імені Ришельє в Одесі (1817 р.), Ніжинський ліцей (1832 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1820 р.).

На українських землях Австрійської імперії було дещо більше початкових шкіл (навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах навчання велося українською мовою), 18 гiмназiй (8 Галичина, 9 - Закарпаття, 1 - - Буковина), Чернівецький ліцей. Незважаючи на всі утиски Української мови ситуація з нею в системі освіти Західної України була кращою, ніж у Наддніпрянській.