Опис середньовічного міста​

У Римській імперії було багато великих і квітучих міст. Вони насамперед були осередками розміщення органів влади і війська. А поряд із тим – центрами торгівлі та ремесла. Із занепадом Римської імперії згасло і міське життя. Майже 500 років у Західній Європі домінував сільський пейзаж. Тільки деякі міста Італії та півдня Франції зберегли свій ритм і рівень життя.

У Х – ХІ ст. почалося відродження деяких старих і виникнення нових міст, які, хоч і постали на основі старих римських, але суттєво відрізнялися від них. Насамперед вони були економічними центрами – осередками ремесла і торгівлі.

Середньовічні міста були оточені дерев’яними або кам’яними стінами, глибокими ровами і масивними воротами. Навколо них також виникали передмістя, населені ремісниками. Люди однієї спеціальності мешкали на одній вулиці. Центральне місце в місті займала ринкова площа, поруч з якою був міський собор. У середньовічному місті будинки тіснилися вздовж вузьких і кривих вуличок. Ширина вулиць, як правило, не перевищувала 7-8 метрів. Так, наприклад, виглядала важлива магістраль, яка вела до собору Паризької Богоматері в Парижі. Були вулиці і провулки не більше 2 метрів і навіть шириною 1 метр. Одна з вулиць старовинного Брюсселя досі носить назву «вулиця однієї людини»: двоє там вже не могли розійтися.

Як правило, населення таких міст не перевищувало 5 000 осіб. Але вже в кінці 13 століття в містах-гігантах жило до 50 тисяч чоловік (Париж, Мілан). В основному в середньовічних містах жили ремісники і купці, які займалися не тільки ремісництвом, а й торгіввлею.

1.  безусловно.  пмв  является  закономерным  итогом  империалистических  устремлений  германии,  ,  франции.  вопрос  о  доминировании  политическом  в  европе  и  соответственно    доминировании,  требование  германии,  опаздавшей  на  раздел  мира,  о  предоставлении  ей  колоний  соответствующих  ее   потенциалу  мог  быть  разрешен только  войной,  хотя  как  ни  пародоксально  причин  формальных  для  ее  объявления  не  было.  все  надеялись  войны  избежать  и  при  этом  желали  ее  скорейшего  начала. 2.  строго  говоря  пмв  и  не  могла  закончиться  в  1916г.  не  было  никаких  оснований  к  примерению  сторон,  центральные  державы  еще  держались,  блокада  сказывалась  - отсутствие сырья  и  продовольствия,  но  был  еще  некий  внутренний  запас,   а  собственное  население  еще  не  устало  от  войны.  в  1918г.  в  германии  рухнула    и фронт,  стало  ясно  что  волнения  в  войсках,  их  голод,  голод  населения,  тотальная нехватка продовольствия  и  сырья,  предреволюционная  ситуация  закончить  войну  с каким-то  положительным  итогом  для  германии  не  дадут. заслуживает  внимания  точка  зрения, что  пмв  закончилась  в  мае  1945г.  поскольку  как  сказал  маршал  фош  (фр.)  версальский  договор  это  не  мир  в  европе,  но  перемирие  на  20 лет (не дословно).  все  противоречия  версальского  договора  были  сняты  по  итогам  второй  мировой войны.