Назовите условия использования методов расчета искусственного освещения

ответ: Для расчета искусственного освещения используют один из трех методов: по коэффициенту использования светового потока, точечный и метод удельной мощности. При расчете общего равномерного освещения основным является метод использования светового потока, создаваемого источником света, и с учетом отражения от стен, потолка, пола.

Метод расчета искусственного освещения по методу коэффициента использования светового потока.

Под коэффициентом использования светового потока понимают отношение светового потока, падающего на расчетную плоскость, к световому потоку источников света.

Коэффициент использования ОУ, характеризующий эффективность использования светового потока источников света, определяется светораспределением и размещением светильников и соотношением размеров освещаемого помещения и отражающими свойствами его поверхностей.

Метод удельной мощности применяется для предварительного определения мощности установленной осветительной установки или для ориентировочной оценки правильности выполненного расчета. Он базируется на средних значениях мощности, необходимой для создания требуемой освещенности при средних значениях коэффициента использования осветительной установки.

Сущность расчета освещения по методу удельной мощности заключается в том, что в зависимости от типа светильника и места его установки, высоты подвеса над рабочей поверхностью, освещенностью, освещенности на горизонтальной поверхности и площади помещения определяется значение удельной мощности

Удельная мощность — отношение установленной мощности ламп к величине освещаемой площади (Вт/м2).

Большие значения удельной мощности принимаются для помещений с меньшей площадью освещения.

"Сповнені надії на свободу та незалежність, Запорізькі землі виявилися у скрутному положенні після розпаду Золотої Орди. Зриваючись з ярма татарського впливу, народ запорізьких козаків прагнув знайти своє місце під сонцем.

У перших років після розпаду Золотої Орди, Запорізькі землі стали ареною напруженого боротьби за владу. Різні князі, полководці та землевласники висунули свої претензії на ці території, сподіваючись здобути панування. Військові походи, зміни влади та політичні інтриги загострили ситуацію і підірвали стабільність у регіоні.

Протягом цього періоду запорожці були змушені вести свою власну боротьбу за виживання. Вони об'єдналися у козацькі загони та спрямували всю свою енергію на захист своїх земель і волі. Запорізькі козаки здійснювали напади на ворожі поселення, організовували повстання проти згарищ і князів, що намагалися підкорити їх.

Однак, незалежність Запорізьких земель не була забезпечена на тривалий час. Великі держави імперського масштабу постійно прагнули засвоїти цей регіон. Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита вступили у конфлікт за контроль над запорозькими територіями. Ці конфлікти призвели до руйнування сіл, знищення козацьких фортець та масових переселень населення.

У наступні десятиліття Запорізькі землі зазнали істотних змін. Лише в середині XVII століття було досягнуто певного спокою завдяки укладенню Переяславської угоди, за якою Запорізька Січ отримала певну автономію. Проте, навіть після цього запоріжське козацтво знову потрапило у складну політичну гру між Російською та Польською державами.

Таким чином, після розпаду Золотої Орди Запорізькі землі пережили низку бурхливих змін і конфліктів. Воля та незалежність запорожців були ставлені на велику випробування, але вони не припиняли боротьбу за свої права. Це стало фундаментом для подальшого розвитку запорозького козацтва і відтворення його важливої ролі в історії України."