Сенкан до казки Аля в країні Недоладії всі герої

1Недоладько – 2Недопопелюшка – 3Недокватирка –4Недочеревик 5Недороль Десятий – 6Перший Недорадник

1– працьовитість і відданість 2– дружелюбність і безкорисливість 3– людська недбалість 4 справедливість, колекціонування недороблених справ 5 бездіяльність і боягузтво 6– жорстокість і лють

другорядні герої твору “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”

Недолацько – негарний, доброзичливий, привітний.

Недопопелюшка – недомальована роботяща та добра дівчинка з відомої казки; ризикована, доброзичлива, має добре серце, співчутлива

Недоштанник – незадоволений, роздратований, товстий

Недороль Десятий — правитель Недоладії. Він не поганий, але занадто м’який, як для короля, тому й не має потрібного авторитету. Саме тому Перший Недорадник робить що хоче, а Недороль йому не забороняє (навіть убивати людей!), бо дуже боїться, що той відбере в нього корону. Але він допомагає Алі, тому що розуміє, що вона — його єдиний шанс позбавитись суперника. Недочеревик — спритний, магічний, дивний. Недочеревик — персонаж нейтральний, тому що він не підтримує ні Алю, ні Недорадника. Він лише робить свою справу — стежить за тими, хто чогось не доробляє і притягує їх та їхні «вироби» в Недоладію. Усі герої потрапляють у цю країну завдяки йому.

Інші персонажі, на кшталт годинникаря Недожденя, гвардійця Недобороди та інших Недоладян, допомагають Алі на шляху до пошуків дороги додому.

герої або помічники або недоладія вибирайте сама

Объяснение:

з дитинства ми знаємо, що природа — це дар божий, вона дає мам їжу, одяг, житло. нам відомо, що тільки планета земля та ми, її жителі, маємо цей величний дар. інші планети сонячної систе­ми — це великі пустелі, без жодного деревця та квіточки. тому ми, безперечно, повинні цінувати її дари. від нас природа потре­бує тільки трохи уваги та піклування, а не підкорення.

по-перше, естетичну насолоду людина дістає від краси й чис­тоти. коли ж навколо бруд, то з часом людина сприймає його як щось звичне й переносить це сміття собі в душу. а це страшно. тож довкілля потребує турботи. наприклад, моя школа щороку проводить акцію «екологічна стежка» в парку «нивки». здава­лося б, ця зелена оаза знаходиться в центрі міста, люди сюди при­ходять відпочивати, але навколо дуже брудно. ось вам і підко­рення природи людиною! складається враження, що жодного відвідувача парку це не турбує, люди н далі його забруднюють. тож мій клас щороку бере участь в екологічній акції, збираючи сміття.

по-друге, природа віддячить сторицею тому, хто її любить. та­ких людей вона робить добрішими й мудрішими. переконливим прикладом з української літератури щодо наведеного аргументу вважаю дядька лева з драмн-феєрії лесі українки «лісова піс­ня». він ретельно охороняв і розумів природу. провівшії в лісі все життя, повірив, що природа — жива, тому ніколи не зрубав дерева, охороняв дуб. і ліс любив дядька лева, йому все необхідне.

отже, не треба вдавати із себе володарів природи, яким усе дозволено. потрібно схаменутися й зрозуміти, що природа не вічна, особливо коли ми так нищимо її власними діями. потрібно берегти природу заради нащадків та життя на землі, а ще краще — навчитися жити з нею в гармонії.