Пояснить назву новели камінний хрест

Із кінця XIX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край.

У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до свого товариша Мирослава Урчана, і той з Канади відповів, що закордонне благополуччя показне: у країні економічна криза, сила-силенна безробітних, робітники перебувають у великій нужді. Та найгірше живеться інтелігенції — людям совісливим і порядним. Поїздку відклали, але думки про причини еміграції не покидали Стефаника, адже він був свідком масового від'їзду українців за кордон.

У новелі «Камінний хрест» Стефаник одразу знайомить читача з уже літнім, зігнутим тяжкою роботою селянином-бідняком Іваном Дідухом, якого по-вуличному прозивали Переламаним. Від батьків у спадок йому дістався клапоть землі на високому горбі, з якого весняні зливи змивали родючий ґрунт.

Дідух мав одного коня і візок. «Коня запрягав у підруку, сам себе, у борону...», і на обох від страшної напруги жили виступали, як ланцюги із синьої сталі. Коли кінь був не в змозі підніматися на той горб, Іван сам мішками носив гній на гору. Щоб тільки мати шматок чорного хліба, селянин не просто надривається, а мордується на тяжкій роботі.

Сини і жінка умовили Івана Дідуха продати своє убоге господарство і виїхати до Канади. Селянин перестав бути хоч і убогим, але господарем, і він кам'янів від горя, прощаючись з добрими сусідами, хатою, піщаним горбом. На той горб він собі «хресток камінний поклав», як покійникові на могилу. Іван розуміє, що полишає рідну землю назавжди, і щоб залишити по собі на Батьківщині хоч якусь згадку, ставить камінний хрест на горбі, у якому похована його сила, молодість, сподівання на краще життя. Під цим хрестом селянин ховав своє серце, свою душу.

У багатьох західноукраїнських селах залишилися такі хрести. Вони й досі бовваніють на узвишшях, і негода, дощі, вітри не в змозі знищити ці трагічні символи людського горя і недолі.

Объяснение:

Рассказ посвящен прощанию крепостных эмигрантов с родным краем. Стефаник раскрывает удручающие переживания эмигранта в момент его разрыва с родным селом и тем клочком земли, на бработку которого он приложил все свои силы и всю свою жизнь. Образ главного героя - Ивана Дидуха - это широкое художественное обобщение, живое воплощение глубокой любви к родной земле, теряя которую, он прощается со всем самым дорогим.

Объяснение:

Информация о книге

Автор: Стефаник Василий Семёнович

Жанр: психологический

Категория: зарубежная классика

Формат: рассказ

Год написания: 1899

Язык оригинала: украинский

Просмотрев этот замечательный кинофильм детской писательницы тамары крюковой "костяника. время лета",хочется отметить, как по-разному ведут себя герои этого фильма в самых разных ситуациях. главная героиня ника- хорошая и добрая девочка, инвалид, которая живет с отцом и прислугой полиной.   девочка-подросток не видит смысла в этой никчемной и трудной для нее жизни, где мало радости и веселья, где отец занят только собой и своими проблемами. и девочке приходится не легко.она борется со своей болезнью, и еще с прислугой, которая возомнила себя хозяйкой дома.ей любовь одного доброго паренька кости,тоже подростка.он заставляет девочку смеяться, веселит ее каждый день, много старается делать для нее.любовь меняет главную героиню, она уже меньше всего боится и она созрела для любви. она счастлива. костя дарит ей щенка, заниматься спортом, и  ника перестает чувствовать себя покинутой , и никому не нужной. красивая любовь и красивые   герои. фильм великолепен и заставляет   любого задуматься над тем, а правильно ли мы живем,делаем ли мы все возможное для тех,кто нуждается в этом. герои вели себя мужественно,хотя на их пути было много препятствий.