10. Яким уявлявся світ селянинові?​

Селянин рідко виїжджав за межі свого села, тому його уявлення про світ часто сягали лише на відстань кількох днів переходу від рідної околиці. Час у селі спливав поволі. За літом приходила зима, за зимою—літо. За оранкою — жнива, за жнивами — оранка. Здавалося, що життя тече звикло. А коли щось і змінювалося, то дуже непомітно.

Новини в селі обмежувалися місцевими подіями. Подекуди проїжджі купці, паломники чи бродяги розповідали про дива, які начебто бачили в інших краях. З усього села грамотою володіли, крім священика, декілька людей. Особливої потреби в ній не відчувалося, до того ж Біблія була написана латиною, якої не розуміли.

Життя селянина залежало від урожаю, приплоду худоби, а тому все оберталося навколо цього, навіть християнські свята. Нерозуміння багатьох природних явищ посилювало віру селянина у всіляких духів, добрих і злих. Для нормалізації звичного життя селяни вдавалися до магії. У кожному селі були свої «спеціалісти» з магії та чаклунства (відьми і чаклуни). Таких людей боялись і водночас поважали, зверталися за до

Важка праця народжувала мрії селян про країну, де можна не працювати і водночас насолоджуватись усім, чого забажаєш. Цю країну, де течуть молочні річки в кисільних берегах, в Італії називали Кукканья, в Англії — Кокейн, Франції — Кокань, Німеччині — Шлараффія. Улюбленими героями селянських розповідей і казок були бідняки — справедливі та добрі, трохи недоумкуваті, але веселі — Жак Простак, Телепень Ганс, Великий Дурень, шляхетний розбійник Робін Гуд тощо.

Объяснение:

весной 334 г. до н. э. греко-македонская армия переправилась через геллеспонт. она была невелика, но хорошо организована: в ней насчитывалось 30 тыс. человек пехоты и 5 тыс. всадников. главную массу пехоты составляли тяжеловооружённые: македонская фаланга, греческие союзники и наёмники. часть гетеров и несколько тысяч человек пехоты александр оставил в македонии под командой одного из полководцев старшего поколения — антипатра. первая встреча с противником произошла недалеко от геллеспонта, на реке граник, в мае 334 г. до н. э. в ней решающую роль сыграла македонская конница. захваченных в плен греческих наёмников, находившихся на службе у персов (около 2 тыс. человек), александр обратил в рабство и отправил в македонию, поскольку греки, находившиеся на персидской службе, на коринфском конгрессе были объявлены изменниками общему делу. победа при гранике сделала возможным дальнейшее продвижение по побережью малой азии.