запишіть речення, розставте, де потрібно розділові знаки, зніміть риску, підкресліть порівняльний зворот як член речення. 1. Через історичні місця події дати як через магічні кристали висвічується нащадкам сива давнина. 2. Вона схожа з матір'ю як дві краплі води. 3. Франко як літературний критик подав коментар роману. 4. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми/билини. 5. Сонечко грало рожевим промінням по pівній як скло пелені Дніпра/pіки. 6. Нащадкам передам багату українську мову як цінний скарб. 7. Микола ліс як своїх п'ять пальців знає. 8. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро.9. Собор ніби сховався у темно-зеленому лісі. 10. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку. Хмари піднялися вище мов пасма диму. 11. Чому ти як у воду опущений стоїш переді мною? 12. Одірвався один листочок з гілки й повалив як човник у сухому пахучому осінньому повітрі.​

Відокремленими називаються другорядні члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно і виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні. в усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі — розділовими знаками. за своїм значенням відокремлені члени речення наближаються до простих речень (з очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (леся украї відокремленими можуть бути лише другорядні члени речення — означення (зокрема прикладки), обставини, додатки. головні члени речення не відокремлюються. у вимові відокремлені члени речення виділяються логічним наголосом і невеликими паузами, а на письмі комами, іноді — тире (переважно в кінці речення). другорядні члени речення відокремлюються у таких випадках: 1) коли цьому сприяє незвичний порядок слів у реченні (стояв липневий день, тихий, сонячний); 2) коли другорядний член вносить у речення додатковий відтінок причини або протиставлення (пор.: наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (м. стельмах) — кінь тихенько заіржав ( бо був наляканий громовицею); 3) коли другорядні члени поширюються залежними словами (навіть сусіда, великий знавець у голуб’ячому спорті, замилувано стежив за «чужаком» (л. смілянський)); 4) коли другорядні члени мають уточнювальне значення (там, над россю, стоїть одна висока скеля (і. нечуй-левицький)); 5) коли другорядні члени (означення, обставини) виражені дієприкметниковим чи дієприслівниковим зворотом