Отметьте основные виды издержек, которые могут использоваться для затратного механизма ценообразования: а) средние издержки в расчете на единицу товара;
б) вмененные издержки;
в) предельные издержки;
г) альтернативные издержки.

Понятие экономических издержек означает, что:

а) это издержки, равные сумме доходов, которую можно получить при наиболее выгодном из всех альтернативных использования затрачиваемых ресурсов;

б) это стоимость всего капитала предприятия (фирмы);

в) это стоимость собственных ресурсов;

г) это издержки, величина которых изменяется в зависимости от изменения объема производства;

д) это вся сумма издержек, связанная с производством данного объема продукции.

Бухгалтерские издержки – это:

а) явные издержки;

б) затраты в денежной форме на производство продукции;

в) затраты в денежной форме на производство и реализацию продукции;

г) стоимость ресурсов по цене их приобретения;

д) все ответы неверны

Постоянные издержки – это:

а) затраты на зарплату управляющего персонала, охраны, %по кредитам, амортизацию оборудования;

б) затраты на зарплату рабочих, охраны, стоимость сырья и оборудования;

в) затраты на оплату труда всех работников, амортизацию оборудования, рентные платежи;

г) затраты на сырье, электроэнергию, ренту, процент по кредиту.

Средние переменные издержки – это:

а) затраты на сырье, электроэнергию производственного значения, зарплату рабочих в расчете на единицу продукции;

б) переменные издержки на единицу продукции;

в) (общие издержки – постоянные издержки)/объем производства;

г) все ответы верны.

Предельные издержки – это:

а) издержки на производство каждой дополнительной единицы продукции;

б) издержки в расчете на единицу продукции;

в) издержки на производство продукции, увеличение которых делает невозможным расширение производства;

г) затраты, меньше которых объем производства равен 0.

Объяснение:

Вот и ответ)))

Сучасна податкова система

У державний бюджет Великої Британії поступають прямі податки: особистий прибутковий; корпоративний прибутковий; на доходи від нафти; на спадщину; на капітал; внески на соціальне страхування; непрямі податки (на споживання): податок на додану вартість; акцизи; мито; гербові податки; податок із грального бізнесу. Місцеві бюджети формуються за рахунок муніципального податку на нерухоме майно. Прибутковий податок (income tax) – фіскально й соціально найбільш важливий податок у Великій Британії. Був запроваджений у 1842 р. у розмірі 7 пенсів із кожного фунта стерлінгів оподатковуваного доходу. Нагадаємо, що до запровадження десяткової системи в 70-ті роки ХХ ст. фунт стерлінгів складався з 240 пенсів (20 шилінгів по 12 пенсів), тобто в процентному вимірі тодішня ставка дорівнювала 2,9%.

При визначенні оподатковуваного доходу сучасний прибутковий податок передбачає скидки і пільги. Стандартна особиста скидка, яка виконує роль неоподатковуваного мінімуму, складає 3445 ф. ст. у рік; для осіб, старших 64 років – 4200 ф. ст. старших 74 років – 4370 ф. ст. Платники ще старшого віку сплачують податок по понижених ставках, якщо їх сукупний дохід не перевищує 14200 ф. ст. Величина знижок щорічно індексується в залежності від інфляції. Оподатковуваний дохід зменшується на суму витрат, пов’язану з одержанням доходу (спецодяг, обладнання для роботи), а також на суми внесків до пенсійних і благодійних фондів, медичної страховки для старших 65 років, процентних платежів по позиках на придбання житла та власності (максимум 30 тис. ф. ст.).

У числі пільг знаходяться особисті скидки (personal allowance) одиноким людям, які мають на утриманні дітей віком до 16 років, або старшого віку за умови, що дитина студент денної форми навчання. На відміну від раніше діючого порядку стягування прибуткового податку з подружньої пари як з одного платника (сумарний дохід сім’ї приписувався чоловікові), з 1990 р. запроваджено обов’язкове нарізне (незалежне) оподаткування доходів подружжя. Тобто, під кутом зору податкового законодавства дружина і чоловік у шлюбі не перебувають. При новій системі оподатковуються індивідуальні доходи подружжя, включаючи ті частини, які походять від власності, що знаходиться в спільному володінні. Крім того, вказані зміни торкнулися особистих пільг, які поширюються на кожного з подружжя при сплаті як прибуткового податку, так і податку на реалізований приріст ринкової вартості капіталу.

На перші 3900 ф. ст. оподатковуваного доходу установлена ставка 20%, на доходи від 3901 до 25 тис. ф. у рік – 22% (базова ставка), 40% – доходи, що перевищують 25 тис.. По відношенню до прибуткового податку діє правило маржинальної ставки. Це означає, що платник, який сплачує податок за найвищою ставкою 40%, буде на такому ж рівні сплачувати податок на всі додаткові доходи. Є твердження, що таке правило дестимулює зусилля найбільш діяльної категорії платників.