До ть будь ласка! Зробіть синтаксичний розбір речень:
1. Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь (В. Коз.). 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем (І. Ц.). 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига (Я. Б.). 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз (М. Вінгр.). 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов’їв (В. Коз.). 7. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 8. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи (О. Г.). 9. Напоєний цілющим зіллям, зігрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коц.).

Числі́вник — самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий? ń̥

Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено-кількісні і власне кількісні.

Українські числівники змінюються за відмінками, деякі — за родами та числами.

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання «скільки?» (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Питомою ознакою кількісних числівників є те, що більшість з них (за винятком слів один, тисяча, мільйон і вище) не мають числа і родових форм. Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?» (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті). З граматичного погляду, порядкові числівники ближчі до прикметників і мають спільну з ними словозміну.