1. ОПРЕДЕЛИТЕ ТЕМУ СТИХОТВОРЕНИЯ. 2. СФОРМУЛИРУЙТЕ ОСНОВНУЮ МЫСЛЬ СТИХОТВОРЕНИЯ 3. УКАЖИТЕ КОЛИЧЕСТВО СТРОФ И СТРОК В СТИХОТВОРЕНИИ. 4. КАКИЕ ОБРАЗЫ СОЗДАЮТ КАРТИНУ ПОЗДНЕЙ СЫРОЙ ОСЕНИ? 5. ЧТО ВЫ МОЖЕТЕ СКАЗАТЬ О ЛИРИЧЕСКОМ ГЕРОЕ СТИХОТВОРЕНИЯ, О ЕГО ВОСПРИНЯТИИ ОСЕНИ? ЧТО ЭТО ЗА ЧЕЛОВЕК? КАКИЕ ЧУВСТВА ОН ИСПЫТЫВАЕТ? КАКИМ ОН ВАМ ПРЕДСТАВЛЯЕТСЯ? 6. ПОЧЕМУ ТРЕТЬЯ СТРОФА НАЧИНАЕТСЯ ВОЗГЛОСОМ «АХ»? С КАКОЙ ЦЕЛЬЮ ЕСЕНИН УПОТРЕБИЛ ЭТО МЕЖДОМЕТИЕ? 7. ПОДУМАЙТЕ, ПОЧЕМУ ПОЭТ, ГОВОРЯ О МЕСЯЦЕ, КОТОРЫЙ ПОДНЯЛСЯ НАД ЗЕМЛЁЙ, ИСПЕЛЬЗУЕТ ЭПИТЕТ «РЫЖИЙ». ОБЪЯСНИТЕ ВЫРАЖЕНИЕ «рыжий месяц же ребёнком запрягался в наши сани». 8. СЛОВО «ТУМАН» УПОТРЕБЛЯЕТСЯ В СТИХОТВОРЕНИИ ДВАЖДЫ. ПОДУИАЙТЕ, КАКОЕ НАСТРОЕНИЕ ВЫЗЫВАЕТ ЭТО СЛОВО В ОПИСАНИИ ОСЕНИ И КАКОЕ- В КАРТИНЕ, УВИДЕННОЙ ЛИРИЧЕСКИМ ГЕРОЕМ. 9. О ЧЕМ МЕЧТАЕТ ЛИРИЧЕСКИЙ ГЕРОЙ ЕСЕНИНА? 10. ПРОИЗВЕДИТЕ СТИХОВЕДЧИСКИЙ АНАЛИЗ (Работа в группах.)

Тарас григорович шевченко — великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. народився тарас григорович 9 березня 1814 року в селі моринцях звенигородського повіту київської губернії (тепер — черкаської області). батьки шевченка були кріпаками поміщика енгельгардта. наприкінці 1815 року родина переїхала до села кирилівки. рано виявився у шевченка неабиякий нахил до малювання. хлопець знаходить сільського маляра, який погодився взяти його до себе в науку. але для цього треба було одержати дозвіл від поміщика. дозволу тарас не отримав, його забрали до панського двору: енгельгардт звелів хлопцю бути «козачком» у покоях. 1829 року шевченка разом з іншими слугами пана відправлено до міста вільно. у 1830 році енгельгардт виїхав до петербурга, туди ж на початку 1831 року прибув разом з панською челяддю і сімнадцятирічний тарас шевченко. через два роки енгельгардт законтрактував свого кріпака до живописних справ цехового майстра ширяєва. долею талановитого кріпака зацікавились видатні люди столиці: к. брюллов, в. жуковський,