Що мене вразило в арабському світ

ответ:Арабська архітектура

Объяснение:До 2— 5 століття н. е. відносяться рештки монументальних склепистих споруд у Хаурані (Сирія). В ранніх пам'ятниках арабську. архітектури позначився вплив елліністично-римської, візантійської і сасанідської традицій, наприклад палац 4 — 8 століття у Мшатті (Йорданія), мечеть «Купол скелі» (691) в Єрусалимі (Палестина). В 7—10 століттях створюється своєрідний тип колонної мечеті з прямокутним подвір'ям у центрі, оточеним багатонефними залами і галереями зі стрункими аркадами. До цього типу належать Велика мечеть у Дамаску (705), мечеть Амра у Каїрі (642). З 11 —12 століття в арабській архітектурі великого значення набирає орнаментика, що вкриває будівлі зовні і всередині; широко застосовуються стилізовані рослинні, сталактитові, епіграфічні та літерні узори. З 13 століття поширюються куполи як засіб перекриття будівель і важливий елемент архітектурної композиції. На Піренейському півострові в 13— 14 століттях створюються чудові архітектурні споруди т. з. мавританського стилю, в якому арабські форми і декор поєднувалися з окремими західноєвропейськими архітектурними мотивами. Визначними пам'ятниками цього стилю є замок Альгамбра в Гранаді (13—14 століття) і палац Алькасар в Севільї (14 століття). Після завоювання арабських держав турками арабська архітектура зазнала впливу візантійського і турецького мистецтва. Наприклад, мечеть Мохаммеда Алі в Каїрі (1824–1857).

Вновгороде все вопросы и проблемы  решало общее вече, собрание горожан. они также избирали князя и приглашали его встать во главе армии(только армии, городскими делами князь не ведал). так же, как и князя, они избирали посадника и архиепископа. ни один князь надолго не задерживался, так как новгородцы не хотели укрепления его власти и постоянно меняли князей. фактически, в новгороде была республика, а вече выполняло роль парламента. во владимиро-суздальском княжество была сильна княжеская власть, тут князья именно княжеством и стояли во главе его.  непосредственно причины: 1.  во владимиро-суздальском княжестве были более сильные и авторитетные князья, которые были повсеместно известны(мономах, долгорукий) 2. во владимиро-суздальском княжестве князья давали земли населению и переселенцам, чтобы они их осваивали и развивали сельское  хозяйство. эти помещики зависели от князя и не могли ему противостоять.  3. новгород был торговым городом, в нем были сильны традиции народных собраний. город в основном получал прибыль с торговли, был более независимым изначально.