тестом вот тест:Тест по теме «Автономное существование человека в природе» 1. Автономное существование человека в природе — это:

а) ежедневные длительные прогулки по лесу;

б) самостоятельное независимое существование человека в природных условиях;

в) разновидность выездного туризма, путешествия в районах, значительно отдаленных от места жительства.

2. Запланированный и подготовленный человеком или группой людей выход в природные условия с определенной целью — это:

а) дальний туризм;

б) вынужденная автономия;

в) добровольная автономия.

3. Вынужденная автономия человека в природной среде характеризуется:

а) неожиданностью, неподготовленностью, отсутствием средств к существованию;

б) новой приключенческой обстановкой;

в) тщательной подготовкой к существованию в непривычной среде, наличием некоторых орудий для обеспечения жизнедеятельности.

4. К добровольной автономии человека в природе относится:

а) путешествие моряков на дрейфующем маленьком судне, унесенном ураганом в океан;

б) активный отдых на необитаемом острове;

в) вынужденная посадка испытательного самолета в пустыне.

5. В условиях вынужденной автономии оказался:

а) Д.Слокам, совершивший кругосветное путешествие в одиночестве на яхте;

б) врач А.Бомбар, переплывший с целью эксперимента на резиновой лодке Атлантический океан; в) военный летчик, вынужденный произвести посадку неисправного самолета в африканских джунглях.

6. Основной фактор, приводящий к гибели людей, неожиданно оказавшихся в природной среде без средств существования — это:

а) дикие звери;

б) плохая погода;

в) паника.

7. Автономное существование человека в природе бывает:

а) добровольным и вынужденным;

б) добровольным и недобровольным;

в) благоприятным и неблагоприятным.

8. Ситуация, когда человек случайно оказывается в природной среде и вынужден самостоятельно обеспечивать свои жизненные потребности, чтобы выжить и вернуться к людям — это:

а) чрезвычайная ситуация;

б) экстремальная ситуация;

в) вынужденная автономия.

9. Добровольная автономия человека в природной среде характеризуется:

а) неожиданностью, неподготовленностью, отсутствием средств к существованию;

б) всесторонней подготовкой с учетом поставленной цели;

в) новой приключенческой обстановкой.

10. К вынужденной автономии относится:

а) установка мирового рекорда Ф.Конюховым, который пересек Атлантический океан на одиночной гребной лодке за 46 дней;

б) 60 дней пребывания А.Бомбара в Атлантическом океане в одиночку на надувной лодке в целях исследования человеческих возможностей;

в) продолжительный дрейф в океане четырех военнослужащих на барже, унесенной в море ураганом.

11. В условиях добровольной автономии в природной среде оказались:

а) два туриста, заблудившиеся в тайге;

б) два туриста, решившие в течение месяца пожить в тайге, чтобы испытать себя на выносливость;

в) два пассажира тихоокеанского лайнера, после аварии заброшенные волнами на необитаемый остров.

1. Б)

2. В)

3. А)

4. Б)

5. В)

6. В)

7. А)

8. В)

9. Б)

10. В)

11. Б)

Объяснение:

Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.

Наркоманія розвивається стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

Досить скоро настає жорстока розплата. Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення. Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана. Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами. Всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини. З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу. В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.

Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею. Найважча психічна хвороба – шизофренія – набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки руку до наркотиків.

Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.

Запам’ятайте! Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.

Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством. У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.

Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.

Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.

Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації. Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи. Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.

Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість). У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.

Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.

Кожен наркоман – це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.

Крім цього , наркомани піддаються ще одному ризику-зараженню ВІЛ/СНІДом.

Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти. Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. – Ось шлях падіння наркомана.