Співала колосом нива, співали жайворонки над нею, співав пісню серп, підрізуючи стебло, лунали співи по сінокосах, співало, врешті, серце, повне надії (М. Коцюбинський)Структурну схему, синтаксичний розбір і всі члени речення вкзаати та дати загальну ахрактеристику всій конструкц

зараз двадцять перше століття. зло в нашому сучасному житті все примножується. цій силі легко й просто завоювати світ. вона не кориться ніяким нормам і законам. я вірю, що у світі існують сили, які можуть подолати зло, — це людяність та добро.

людяність — це одна з найкращих рис кожної особистості. важливо вміти розуміти інших, ставити себе на їхнє місце. слід бути людяним у будь-якій ситуації. не можна одразу засуджувати когось, це неправильно. життя — важка, мабуть, навіть дивна річ, тому може трапитися різне.

у будь-якій ситуації знайдуться люди, які не покинуть у біді, зможуть чимось або дати пораду. вони робитимуть добрі вчинки за велінням душі, не чекаючи якоїсь вигоди або винагороди.

не можу не згадати пригодницького роману івана багряного «тигролови». у творі зображується трагічна доля людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. автор доводить, що за будь-яких обставин кожен передусім має бути людиною. головною ідеєю роману є перемога добра над злом. григорій многогрішний утік з поїзда, як із жорстокої, злої реальності. він урятував наталку, подужавши ведмедя, і, знесилений, утратив свідомість. коли чоловік прийшов до тями, то побачив, що знаходиться в будинку чужих людей. він опинився в місті, що мало назву зелений клин. іван багряний писав цей твір на одному диханні: «мені не треба було нічого вигадувати. життя товпилося в моїй душі й виривалося, як ніагара. країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником… я не просто писав, я — жив і упивався тим життям, повтореним з такою страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів». згодом григорій зрозумів, що дівчина, яку врятував, не покинула його в лісі. наталчина родина одужати многогрішному, залишила його в себе жити, хоча не знала, хто він. цим самим сірки наражали себе на небезпеку. то були українці, колишні утікачі й вигнанці, яких колись розкуркулила радянська влада. тоді панували важкі часи для нашого народу, та сірки не покинули григорія напризволяще. родина розуміла, що без їхньої він не виживе. атмосфера сірків, які прийняли й порятували григорія, — тепла, довірлива, . українці здавна славилися своєю гостинністю й доброзичливістю.

отже, можна з упевненістю сказати, що у світі існує людяність. письменник іван багряний довів, що за будь-яких обставин не можна втрачати своє душевне багатство, потрібно зберегти в собі людину, повноцінну, самодостатню, вільну особистість, яка зможе проявити активну життєву позицію, перемогти зло. ми повинні почати з себе: не зраджувати, не брехати, не заздрити, бути щедрими, співчутливими, чесними, щирими, справедливими. коли кожна людина почне вдосконалюватися, згодом людяність та добро запанують у нашому суспільстві. ми маємо до цього прагнути!