( ) Напишіть есе на тему: « У чому полягає щастя людини?», використовуючи СПР.

Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. Отоді я був би дуже щасливий. Боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. Я відчуваю себе тоді нещасливим. Чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? Приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.

Бути щасливою людиною — це значить володіти щастям. А що таке щастя? Щастя — це почуття повного задоволення. З цього виходить, що щастя — це стан людини. А, як відомо, стан вічний не буває. Значить, повністю і завжди щасливої людини не буває. Але ж іноді...

Я відчув себе щасливим третього жовтня. У цей день я святкував свій день народження. Рано-вранці по телефону мене поздоровив мій куратор. Коли прийшов до колежу, то отримав багато поздоровлень і подарунків від однокласників. Після колежу поїхав додому, а хата повна гостей. У цей день я отримав три телеграми — мене вітали друзі, які живуть далеко і яких я не бачив кілька років. Мене поздоровляли сусіди, і я відчував у цей день той самий стан, назва якому — щастя. Може, завтра, через місяць чи через рік все зміниться. Але не будемо заглядати далеко вперед.

Я розповів про почуття щастя на прикладі одного дня. Певен, що будь-яка людина гідна щастя. Але воно не приходить само по собі, до нього треба вперто йти. Кожна людина уявляє його по-різному. Але щастя залишається щастям і його вистачить на всіх. Так будьмо всі щасливі!

Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчинки, які вона не зробила. бо якщо вона – частина суспільства, то відповідальність падає також і на неї. від цього нікуди не дітись. хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягнути поставлених цілей, вивести спільноту на вищий рівень моральності. ми звикли жити погано і не можемо повірити в те, що наше життя якось можна покращити. нам не вистачає віри, що ми самі маємо владу над нашею долею. то про яку тоді відповідальність можна говорити? ! , що кожен відповідає сам за себе, нам живеться легше. але насправді це не так. кожен відповідає за вчинки, ідеї, принципи суспільства, у якому він живе. з цим можна не погоджуватись, в це можна не вірити, але такі наша невіра ще більш підтверджують мою теорію. людина найбільше боїться трьох речей: старості, смерті і відповідальності. та якщо із першими двома фобіями не можна боротися, то із боязнею відповідальності можна і треба вести боротьбу. інакше така наша безхребетність може призвести до втрати особистості, чого нам усім дуже не хотілося б. працюймо над собою і не забуваймо про те, що ми - лише тінь того, ким ми маємо бути.