Короткая биография галини малик на завтра надо​

Відповідь:

Галина Миколаївна Малик народилась 12 серпня 1951 року в м. Бердянську на Запоріжжі в сім’ї службовців. Батько був ученим агрономом, мати – педагогом. На початку 1964 року разом з батьками переїхала в селище Середнє на Ужгородщину.

Закінчила школу, потім філологічний факультет УжДУ (1980). Працювала старшим методистом відділу наукової інформації з питань культури і мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки. У 1991 році стала головним редактором видавництва "Закарпаття". У 1998 році – редактор і видавець журналу для дітей "Віночок", який відродила через 50 років і презентація якого відбулася в Ужгородській гімназії.

Пише українською і російською мовами, перекладає з болгарської. Вперше її вірші опублікувала "Закарпатська правда" у жовтні 1967 року. Друкувалася в обласних та республіканських газетах "Молодь України", "Сільські вісті", "Зірка", "Вісті України", журналах "Малятко", "Барвінок", "Перець", "Початкова школа", "Прапор", "Радянська жінка", "Веселка", колективних збірниках "Дзвінке джерело", "Первоцвіт", "Веселий ярмарок".

Галина Малик – лауреат премії ім. О. Копиленка журналу "Барвінок" (1988) за повість-казку "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії".

Поетеса визнана також переможцем конкурсу 1987 року за твори для дітей, опубліковані на сторінці "Перченя" упродовж року.

Член Національної спілки письменників України з 1991 року. Фантастична повість письменниці "Злочинці з паралельного світу" визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі "Барвінок" і нагороджена міжнародною премією Степана Феденка (США).

За підсумками обласного творчого конкурсу "Закарпатська книга від Кирила та Мефодія до наших днів" добре відома маленьким читачам Галина Малик відзначена як автор творів для дітей (2000 рік). У 2003 році письменниця Галина Малик стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки. Вручення нагороди відбулося у Новограді-Волинському, на батьківщині поетеси.

Галина Малик увійшла у дитячий світ надзвичайно щиро. У набутку в неї чимало книжок вийшло в Ужгороді і Києві. Авторка книжок для дітей "Страус річкою пливе" (1984), "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії", "Неслухняний дощик" (1989), "Незвичайні пригоди Алі" (1997). Серед юної аудиторії стали популярні її книжки-іграшки "Пантлик і Фузя" (1989), "Королівство АНУ", "Пантлик і Фузя сперечаються", "Пригоди Іванка і Беркутка" (1990), "Чорний маг і зачароване місто" (1994) та збірка перекладів з російської мови Даниїла Хармса "Я тепер автомобіль" (1994).

Повість "В стране Недо-недо" опублікована російською, а також у перекладі англійською, угорською, іспанською, італійською, німецькою, французькою мовами (журнал "Миша". Москва, 1988).

Поетеса, письменниця, драматург, видавець допомагає молодим поетам і літераторам у становленні, допомагає їм у друці книг, школярів заохочує до перших проб пера. Часто приходить на зустріч з дітьми в школи, бібліотеки.

Творча й неординарна особистість, головний редактор ВАТ "Видавництво "Закарпаття", лауреат премії ім. Лесі Українки, поетеса, Член Асоціації творчих жінок Закарпаття, Галина Малик розширює своє поле зору, поглиблює і збагачує погляди на життя, дозволяє повніше його відчувати. Веде активне громадське життя, яке випрозорюється новими гранями, новими рівнями спілкування, ідей, творчих задумів. Її люблять і поважають, чекають її нових творів, зустрічей з новими героями.

Пояснення:

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Закарпатті. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору. Писати Галина Малик почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Згодом родина переїхала в Донецьку область, куди направили працювати батька. Закінчивши школу, вона вступила до Ужгородського університету. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету у 1980 році. Працювала коректором у міській друкарні Ужгорода, потім — у Закарпатській обласній науковій бібліотеці, завідувачкою відділом інформації з питань культури та мистецтва (1980–1990). Потім була головним редактором видавництв «XXI вік», «Бокор». Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких діти та підлітки. За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року. У 1991 році Галина Малик займає посаду головного редактора видавництва «Закарпаття». З 1998 року вона — видавець та редактор журналу для дітей «Віночок». Нині працює головним редактором Закарпатської філії видавництва «Знання» (м. Київ). Вона є також автором книг: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пантлик і Фузя купують годинника», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та збірки перекладів з російської мови Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль». У 2007 році Галина Миколаївна відзначена літературною премією ім. Ф. Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» (2006) та «Сміятись заборонено» (2005). Також ви можете ознайомитися з цікавими фактами про Галину Малик при підготовці до занять.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/galina-malik-biografiya/

Объяснение:

С первых дней мальчик Алёша замечал,что его родственнмки жадыне,и самолюбивые.Мальчик почти сразу же не полюбил деда,он казался для него злым.Часто дяди с сыновьями подшучивали над Алёшой,в частности над его слепотой.

Алёша редко выходил на улицу.т.к до того,как стал жить у деда,не видел,чтобы детей били.

Очень обижало Алешу и то,что дед бил бабушку,считая что та лезет не в свое дело.