Статус(цитата що відображає світогляд)Енея

Кто это такой?

Объяснение:

Сивою давниною віє зі сторінок повісті і. франка "захар беркут". перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. головне для них – це інтереси громади. живуть вони в глухому селищі тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – захар беркут.сивий старець, "мов стародавній дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, захар беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. громада важила для нього дуже багато. усе життя він , чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). ще молодим беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. і відтоді захар беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. незважаючи на свій вік, захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може іншим".дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. захар беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. на громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином тугаром вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".беркут – справжній патріот своєї землі. розпові тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою батьківщину від нападу монголів: "до останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу! " тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові захара – максиму, захар беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. серце батька ридало, а розум говорив, що смерть максима – єдиний порятунок для тухольців. передсмертне слово беркута – це своєрідний заповіт громаді: "доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.