Як жытевый та творчый шлях Вергилия пов'язаний з політичним життям давнього рыму поставлю за

Найбільш відома IV еклога збірки, де йдеться про чудесного новонародженого, який змінить цей світ і поверне на землю "золотий вік". Цей загадковий образ у наступні століття викликав чимало суперечок: У період середньовіччя вважалося, що Вергілій геніально передбачив появу Христа й панування християнської релігії у всьому світі, був оголошений "християнином до Христа". Це, по-перше, врятувало твори великого римського поета від знищення у період раннього середньовіччя, по-друге, зробило "золоту латину" офіційною мовою християнської церкви. Хоча, безумовно, Вергілій при написанні IV еклоги був далекий від будь-яких пророцтв. Сучасні вчені висувають більш прозаїчну версію: поет, підлещуючись до "сильних світу цього", говорить у піднесених тонах про народження дитини одного з двох претендентів — Асінія Полліона чи Октавіана Августа, дружини яких на той час були вагітні і ось-ось повинні були народити. Замість очікуваного сина у принцепса Октавіана народилася дочка Юлія, що ж стосується Асінія Полліона, то він виявився більш щасливим батьком, якому доля подарувала сина.

Після виходу "Буколік" Вергілій стає одним з найвідоміших і найпопулярніших римських поетів. Він входить до літературного кола, очолюваного Меценатом — близьким другом Октавіана Августа. Саме Октавіану та Меценату поет присвячує свій наступний твір — дидактичну поему "Георгіки", що писалася упродовж семи років (37-30 роки до н.е.).

Основна ідея твору — поетизація і, якоюсь мірою, пропаганда життя в сільській місцевості, ідеалізація сільськогосподарської праці. Тема, з одного боку, дуже близька світоглядові Вергілія — вихідця з провінції, з другого боку, дуже актуальна й корисна для держави та політики Октавіана Августа, який, значно скорочуючи римську армію, наділяв земельними ділянками колишніх солдат та офіцерів. Поема складається з чотирьох частин, присвячених основним видам сількогосподарської праці: землеробству, садівництву, виноградарству та бджолярству. Для написання поеми Вергілій використовує досвід попередньої художньої і спеціальної літератури, серед якої головне місце посідала поема грецького поета Гесіода "Труди і дні". У "Георгіках" людина представлена як частка природи, яка зобов'язана жити й працювати за її законами. Як дидактичний твір, що має загальнолюдську спрямованість, поема носить не тільки філософський, але і повчальний характер, бо містить чимало життєвих і господарських порад, що свідчать про любов і знання автором умов сільського життя, сільської праці. Головне для Вергілія — показати моральні й економічні переваги життя і праці на землі.

Найкращим твором Вергілія вважається епічна поема "Енеїда", написана на прохання самого Октавіана Августа. Робота над поемою почалася у 29 році до н.е. і продовжувалася до смерті поета. Написання поеми переслідувало кілька цілей: 1. Створити в римській літературі твір, подібний до героїчного епосу Гомера. 2. Художньо відтворити історію заснування войовничої держави — Риму. 3. Показати історію роду, до якого належав Октавіан, і довести божественне походження влади Октавіана Августа.

Вергілій повністю виконав усі завдання і створив найкращий твір римської літератури.

Для остаточного завершення "Енеїди" Вергілій подорожує місцями подій епосу — від Греції до Малої Азії. У дорозі п'ятдесятирічний поет захворює, повертається до Італії і помирає 21 листопада 19року до н. є., похований у Неаполі.

Объяснение:

По суті Вергілій зробив великий внесок в життя Риму своїми творами та ідеями.

(Переглянь біографію і вибери те що потрібне,

те що жирним шрифтом більше відповідає на твоє питання)

Одержать победу над фашизмом в советском союзе не только военное мастерство и техника, но также боевой и моральный дух солдат. В сохранении этого боевого духа важную роль играло искусство, которое даже в годы войны не переставало быть важным для людей.

Не менее важное значение в годы войны имела литература, особенно поэзия. Кроме стихов и песен, популярностью пользовались произведения сатиры (сказки, притчи, эпиграммы). Много погибло на войне молодых поэтов.

Книги в то время сражались на войне, как бойцы, а писатели стали солдатами. Творческое вдохновение их стало оружием, защищающим дух. Фронту нужны были не только физические, но и духовные боеприпасы, которые бы воодушевляли людей, укрепляли их веру в победу. Пропагандистские и публицистические навыки литераторам оперативно откликаться на быстро меняющуюся обстановку.

Широко использовались на войне листовки. Имея целью мобилизацию армии и народа на борьбу с агрессором, разоблачение его пропаганды и деморализацию врага, они содержали призывы мужественно и умело действовать в бою, рассказывали о героических подвигах солдат и офицеров. В зависимости от конкретных военно-политических условий, нередко они адресовались воинам определённого рода войск. Много листовок с рассказами о героическом труде, о передовиках выпускалось и для тружеников тыла.

Активным участником Великой Отечественной войны стало и изобразительное искусство. Оно в то время являлось не только свидетелем-летописцем, но и играло важную роль в мобилизации духовных сил людей для отпора врагу.