2. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом або через дефіс. Поясніть їх правопис. До/останку, до/дому, що/неділі, в/гору, в/цілому, на/весні, на/бік, на/совість, на/завтра, поза/торік, з/далека, на/виворіт, од/віку, с/початку, у/двох, з/гори, по/одинці, до/долу, з/верху, на/вкруги, коли/не/коли, на/рівні, в/голос, як/не/як, по/людськи, до/речі.

3. Виберіть з поданих у дужках варіантів скорочень правильний.
Глухівський (р-н, рай-н, рай., р.), товари (1-шого, 1, 1-го, 1-ого) сорту, на площі 100 (г., сект., га), (о., о, оз.) Світязь, (м., м) Київ, у 1995-96 (р.р., р., рр., рр.), 135 ( р до не., р.до н.е.), на початку ХХ (с, стол., ст, ст.), заняття (пр., проф., п., про-сор) Пащук, (д., доц., д-т, д-нт) Влад та (ас, асист., асис, а.) Кузенко.

Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.

До останку, до дому, що неділі, вгору, вцілому, на весні, на бік, на совість, на завтра, поза-торік, здалека, навиворіт, од віку, спочатку, удвох, з гори, по одинці, до долу, зверху, навкруги, коли-не-коли, на рівні, вголос, як-не-як, по людськи, доречі.

Объяснение:

майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя берендея, берізку назвали снігуркою. а от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера чорне одержали ім'я подружки-зеленушки. одного разу ми працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.узимку дуб берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. у її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок подружок-зеленушок. крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. а влітку подружки-зеленушки непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом берендеєм або з красунею берізкою снігуркою! узимку все змінюється. темна зелень хвої є до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. от ми й вирішили напередодні нового року прикрасити подружок-зеленушок різнобарвним серпантином. як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з подружок-зеленушок. ялинку хтось на пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. здавалося, вони теж сумували разом з нами. ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. а коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. буде подружкам-зеленушкам нова сестричка