Минула ніч, і сонце білогриве

Несе на тросі огненному день,

І блискітки, швидкі та метушливі,

Стрибають на асфальті де-не-де.

Мовчать каштани, стомлені і мляві,

Та ось під них, у царство тишини,

Ввірвалися чорняві і біляві,

Блакитноокі дочки і сини.

І вже каштанам ніколи дрімати,

І сонце не надивиться згори

На їх носи, рум’яні і кирпаті,

На витівки, на ігри дітвори.

І небо теплотою глибиніє,

І радість наливається в серця 

Сміються, бігають, пустують, мріють

Малесенькі замурзані сонця.

Алгоритм роботи над аналізом твору.

1. Настрій поезії

2. Тема (мотив) ідея

3. Вид лірики

4. Жанр твору

5. Художня лексика

6. Тропи

7. Художній синтаксис (стилістичні фігури)

8. Художня фоніка

9. Метрика (рими, римування, віршований розмір)

10. Строфіка

​

Объяснение:

тщательно щнзшощощлщошлщ

Художні-особливості твору:

Анафора:"І вже картинам ніколи знімати,

І сонце не подивиться згори","І небо теплотою глибиніє,І радість напливається в серця".

Епітети:"швидкі та метушливі",Малесенькі замурзані сонця.","білогриве сонце"," стомлені і мляві".

Персоніфікація:"Мовчать каштани","Каштанам ніколи дрімати".

Пестливі слова:"Малесенькі".

потрібно вміти прощати, по-доброму ставитися до людей, їм у скрутну хвилину, бути вірним. люди завжди мають уміти відрізнити справжню красу від не справжньої. краса, поєднана з добром,— велика сила.справжнє мистецтво має дивовижний, чудодійний вплив на людину авторський задум казки г.к. андерсена «соловей» полягає у протиставленні істинної краси та штучної красивості, ствердженні всеперемагаючої сили мистецтва та висміюванні невігластва, відсутності розуміння природи й мистецтва, бездушності й низькопоклонства перед вельможними людьми.