Розповідь про троє нерозлучних друзів

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.

- привіт, аліно!

- привіт, ілоно!

- як ся маєш? бачу, ти сьогодні гарно вбралася!

- так, оцю синю курточку купила на розпродажу.

- дай придивлюся. так, вона тобі дуже пасує.

- піди купи, там ще залишилися.

- е, не можу. я б її не . вибач, це, звичайно, мої вподобання.

- а чому б не ?

- вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.

- а я за модою не гонюся. мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. та ще недорога.

- я так не можу. я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.

- мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?

- так, але що поробиш. ось, дивися, «писк моди». сапожки від нового бренда. така цяця!

- гарні. страшно спитати, скільки коштують.

- нічого, я батька залучила до цієї справи. ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. бо в мене капелюшок вже з моди виходить. бувай!

- бувай, ілоно! щасти тобі на нелегкому шляху моди.

2 діалог

- здрастуй, андрію!

- привіт, петрику!

- андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!

- нічого страшного немає в цьому питанні. я буду вступати в медичний університет.

- ти вирішив бути доктором?

- так, але ще не вирішив, яким саме. схиляюся до того, щоб стати хірургом. але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.

- а чому ти вирішив стати лікарем?

- я вважаю, що здатний до роботи хірурга. у мене міцні нерви та гостре око! до того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- а я, мабуть, стану юристом. мама примушує.

- ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! в тебе абсолютно інші вподобання! памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? а ти до нього потім мотор приробив?

- я знаю. мені техніка до вподоби. але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. а станеш інженером, то все життя по пробігаєш.

- петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- ти так думаєш?

- знаєш наталку бабій? вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. а тепер вже два роки роботи знайти не може!

- , добре! бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. мені самому вся ця юриспруденція не подобає

- бувай, петрику! щасти тобі!

3 діалог

- добридень, світланко! - добридень, наталочко! чого це тебе не було на першому уроці? - потрібно було піти в поліклініку, пройти флюорографію. я ж не проходила її разом з усім класом, тому що тоді хворіла.- ось воно що! - щодо першого уроку, то можна тебе попросити про послугу? - звичайно ж, можна.- розкажи мені, будь ласка, що ви проходили на уроці.- ну, оскільки це була ія, ми вивчали природничі багатства україни. потім отримали завдання зробити відмітки на контурних картах. тобто позначити місця родовищ корисних копалин.- а яких це корисних копалин? - ну, нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля, залізних та кольорових руд…- а, я зрозуміла! а яким було є завдання? - по-перше, вивчити параграф сьомий у підручнику…- будь ласка, не так швидко, я записую до щоденника. а ще? - ще закінчити роботу з контурною картою. це має бути велика контурна карта на сторінці 12.- так, дякую. більше нічого? - поки нічого. на наступному уроці, обіцяв учитель, будемо розглядати зразки мінералів.- це цікаво. дякую тобі за ! - нема за що! звертайся до мене, якщо буде потреба!