Ребята написать рассуждение в котором выразить своё отношение к политике Ивана IV.

Мое отношение к Ивану Грозному неоднозначное.  

С одной стороны, я думаю, что Иван Грозный был тираном и проводил реформы, которые обеспечили ухудшение ситуации и привели к Смуте.

Но с другой стороны, я понимаю, что как политик Иван Грозный состоялся довольно удачно. У него были реформы, безграничное влияние и власть, он существенно расширил территории и подчинил их, кроме того, он проводил масштабную внешнюю политику, учредил самоуправление и основы абсолютизма в России.

Кроме того, неоднозначность отношения обуславливается также тем, что Иван Грозный в начале своего правления проводил более менее полезную политику и реформы, которые имели смысл. Это касается самоуправления, в первую очередь, а также парламентаризма.

Но срок его правления был довольно большим и его политика изменилась. Поэтому в конце мы видим как великий царь сходит с ума, убивает людей и сжигает деревни без суда и следствия, учреждает Опричнину, которая носит открыто негативный характер, а также присоединяет территории, которые в целом не были необходимы, а только обострили плачевную экономическую ситуацию. Конец его правления приводит Россию к Смутному времени не только из-за того, что династия прервалась. Проблема заключалась также в хаосе, который царил в политической системе тогда.  

Після захоплення Риму вандалами в 455 році влада в Західній Римській імперії, володіння якої обмежувалися фактично лише Італією, перебувала у руках германського полководця Рецимера, який фактично керував країною, визначаючи хто буде імператором. До своєї смерті в 472 році він змінив дев'ять імператорів, які володіли лише номінальною владою.

В 474 році імператором Західної Римської імперії став Юлій Непот, чоловік племінниці візантійського імператора Лева I Макелли. Він підписав вигідний мирний договір з вестготами, що дозволило вернути під контроль імперії Прованс. Для придушення нападів вестготів в Іспанії Непот призначив магістром (головнокомандувачем) римського війська Ореста Флавія, який вирушив з Риму на чолі війська з варварів. Досягнувши Равенни, Орест оголосив про намір позбавити Непота влади і захопити столицю імперії. Замість того, щоб організувати оборону, Непот втік у Далмацію, і 28 серпня 475 року Орест увійшов в Равенну. 31 жовтня він проголосив новим імператором свого 15-річного сина Ромула Августула.

Щоб укріпити своє положення, Орест Флавій відіслав у Панонію (Угорщину) свого воєнначальника Одоакра для набору нового війська. Однак той, зібравшивши велику кількість найманців, вирішив виступити проти Ореста і 28 серпня 476 року той був убитий. 4 серпня війська варварів на чолі з Одоакром захопили Равенну, взяли в полон Ромула Августула, змусили його зректись престолу і вислали зі столиці. Одоакр відіслав у Константинополь імператорські регалії (діадему і пурпурову мантію), відмовившись визнати Юлія Непота імператором і заявивши, що «як на небі одне Сонце, так на землі повинен бути один імператор». Переворот, здійснений Одоакром, припинив існування Західної Римської імперії, оскільки правителі Риму більше не іменували себе імператорами.

Объяснение: