1. Пройди усі шляхи, що має їх життя (І. Качуровський). 2. Доки є дорога й рух, доти, брате, ми безсмертні (Б. Олійник). 3. Душу, тіло
ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду
(П. Чубинський). 4. Благословенна наша вся родина, яка тернистий шлях
пройшла до волі (С. Жук). 5. Горджуся, що батькові руки святі мене зі-
грівали і гріють в житті (В. Ковалівський). 6. Поки виросли в нас крила,
рідна мати нас учила (П. Куліш). 7. В краю дитинства я стежок шукаю,
якими ніби вчора ще ходив (Г. Коваль). 8. Я думкою лину, мій батьку, до
тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В. Куликов) 9. Я розправляю
над землею крила над рідною, де я ходить навчивсь (О. Ісаченко).Зробити синтаксичний розбір речень​

Відповідь:

Пояснення:

Показниками якості рівня життя суспільства є не тільки стан економіки, розмір споживчого кошика чи розмір заробітної плати. Одним з найбільш ефективних критеріїв ступені цивілізованості суспільства, безумовно, є його духовність і гуманізм. Наявність або відсутність цих невід’ємних елементів багато в чому визначає не тільки сьогодення суспільства, але і його майбутнє.

Поряд з питаннями, що стосуються соціальної сфери, показниками гуманності життєдіяльності людини служить його ставлення до тварин. «Велич нації і її моральний прогрес можна оцінити по тому, як вона ставиться до своїх тварин», – ці слова індійського філософа і політичного діяча М. Ганді можна представити як епіграф до робіт, присвячених відродженню ідей гуманізму в суспільстві. Адже, якщо люди не байдужі до потреб тварин, вони ніколи не пройдуть повз проблеми і потреби людини.

Охорона тварин в Україні – одна з проблем, що вимагають негайних дій. Будь-яке зволікання у вирішенні значної кількості питань цієї області щодня згубно відбивається не тільки на самих тварин, але і на суспільстві. Проблеми охорони тварин можна розглянути на прикладі тих, кого ми здавна називаємо друзями людини. За сучасною статистикою популяція собак у нашій країні нараховує близько п’яти мільйонів особин, з них близько чотирьох мільйонів – бездомні. Така ситуація не може не відбиватися на життєдіяльності людей: це і порушення гігієнічних норм, що сприяє поширенню небезпечних хвороб серед людей і домашніх тварин, і виникнення аварійних ситуацій на дорогах і багато іншого. Що стосується самих бездомних тварин, то основна маса з них потребує лікування.

Обмеження і скорочення чисельності тварин, які залишилися без господарів, є одним із завдань нашого суспільства щодо поліпшення екологічної обстановки в Україні. За приблизними підрахунками в нашій країні значне перенаселення бродячих собак. Причинами цього можна назвати наступні фактори:

Відсутність законодавчої бази та нормативних актів, що регулюють питання захисту тварин.

Відсутність будь-якої відповідальності власника за саму собаку і за її дії.

Неналагодженість системи навчання теперішніх та майбутніх власників правилам і нормам утримання собак.

Незадовільно розроблені методи регулювання чисельності бездоглядних собак.

Відсутність спеціалізованих притулків, мета яких – вміст бездомних собак і передача їх новим власникам.

Відсутність повного обліку собак, що належать приватним власникам та організаціям.

Регулювання комерційного використання собак.

Неконтрольований процес відтворення бездомних собак вже створив велику проблему в таких великих містах як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Сімферополь, Львів, Одеса та в інших містах.

До нещастя, місцеві влади в боротьбі з бродячими собаками найчастіше вдаються до єдиного з їхньої точки зору виходу – їх масового винищення. Однак такий підхід малоефективний, оскільки розмір популяції бездоглядних собак визначається переважно «харчової ємністю» території. При винищуванні частини тварин на певній території збільшується кількість доступних кормів, в результаті чого починається міграція в цей район бродячих собак з інших місць і посилюється розмноження місцевих тварин.

Для рішення проблем охорони та зменшення бездомних тварин треба вирішити багато питань, серед яких:

Створення і прийняття необхідного законодавства та контроль за його виконанням.

Обов’язкова вакцинація домашніх і диких тварин, стерилізація бездомних і домашніх тварин.

Ідентифікація та реєстрація всіх сприйнятливих тварин.

Поліпшення гігієни навколишнього середовища.

Створення притулків для бездомних тварин.

Пропаганда ветеринарних знань з питань профілактики захворювань тварин.

Створення серії тематичних передач на телебаченні.

Створення навчальних програм для людей, що працюють з тваринами.

Безумовно, рішення основних проблем багато в чому залежить від ситуації в кожному конкретному регіоні. Ясно так само, що будь-яке окремо взяте відомство не в змозі впоратися з усіма виникаючими проблемами. Успіху можна досягти тільки за до спільних скоординованих зусиль уряду, органів самоврядування, організацій та особисто кожного з нас.