Місце народження Діка Сенда?​

Объяснение:Вже на перших сторінках роману ми знайомимося із головним героєм — п’ятнадцятирічним капітаном.Хлопець був сиротою й виховувався у дитячому будинку. Ніхто не знав його справжнього імені, адже Діком його назвали на честь жалісливого перехожого, який знайшов на вулиці малюка. А прізвище Сенд, що перекладається з англійської як «пісок», — на згадку про місце, де його знайдено: «на ріжку піщаної коси Сенді-Гук, що утворює вхід до порту Нью-Йорк у гирлі річки Гудзон».На відміну від своїх однолітків Дік був дуже серйозним і відповідальним. У його очах пломеніла рішучість. Він міг вже-ориймати рішення і доводити свої задуми до кінця. Хлопець рано усвідомив своє становище, тому вирішив попри все стати справжньою людиною. Дік Сенд навчався постійно і не хотів зупинятися на досягнутому.На думку письменника: «Хто з дитячих літ усвідомив, що праця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи і в свій день знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити». Ці ключові слова, які розкривають характер головного героя.Дік Сенд — юнак відповідальний. Опинившись у скрутному становищі, він здатен не тільки приймати рішення, а й досягати своєї мети. Внаслідок нещасного випадку він стає капітаном великого судна. Він усвідомлює, наскільки безпорадними є всі ті, хто залишився на палубі, — п’ятилітній Джек, його мати місіс Уелдон, врятовані негри.Хлопець взяв на себе велику відповідальність. Можливо, не кожен дорослий досвідчений чоловік у подібних обставинах наважився б зробити такий відповідальний крок.На противагу герою письменник зображує злодія Негору, корабельного кока, який, шукаючи власної вигоди, зробив усе, аби «Пілігрим» загинув.Розумний, кмітливий Дік врешті-решт викриває вбивцю і рабо- торгівця, карає його справедливо за всі злочини. При цьому важко навіть уявити, скільки сили, фізичної й духовної, знадобилося юнаку, щоб не впасти, не зрадити, не розгубитися. Усі небезпечні пригоди довели, що Дік Сенд — справжній герой, людина з великої літери. Він не плакав і не боявся, а загартовував свій характер, захищаючи тих, хто не мав змоги дати відсіч негіднику Негору.