«Над чем побудило задуматься стихотворение «Листок? «Какова дальнейшая жизнь листка?»
«Можно ли листок назвать сильным?»
кратко ответь макс. 4-5 строк не надо объяснение писать

Благословив» аналіз автор — олег ольжич рік написання —  1933 жанр — громадянська (патріотична) лірика тема — життя та боротьба ідея —  автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». для ольжича — це «келех» волі, національного визволення. саме його вибрала україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити україну на колінах «господь багатий нас благословив» художні засоби застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми — «літеплим, самопосвята, вотще» метафори — «на столах його веселих» «твойому серцю найхмельніший келих» епітети — «врочисте небо», «господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин» повтори, що підкреслюють тривалість дії  « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «безсмертне –  і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, їй урочистості вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має їм у боротьбі за національне визволення. настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим.  ліричний герой олега ольжича не зрікається насолод життя зі страху. він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану богом людині.. олег ольжич знає, що життя, яким сотворив його бог, є «багате і щедре». серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, відвага і вогонь самопосвяти». це те, що ніхто не зможе відібрати. поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям,