Ліричного героя в поезії мені тринадцатий минало розраджує​

Відповідь:

Похмурий настрій героя перервала дівчина, вона привітала хлопчика, поцілувала.

Пояснення:

Вірш написаний у формі і спогадів ліричного героя про незабутні роки,  коли він був маленьким хлопчиком. Тараса оточує рідна українська природа, де “сонечко сіяло”, коли він, пастушок-кріпак, випасав його на вигоні. Але все це було швидкоминуче, ніби сон. Обставини раптом змінюються. “Недовго сонце гріло”, “запекло, почервоніло і рай запалило”. Хлопчик немов прокинувся – перед ним розкрилось його соціальне становище. І в хлопчика “хлинули сльози, тяжкі сльози”. Але похмурий настрій героя перервала дівчина, вона привітала хлопчика, поцілувала.

Ця невеличка радість змогла піднести Душу пастушка, дати можливість відчути щось приємне,  гарне. Знову по-іншому і приймається світ, “неначе сонце засіяло…” У цьому вірші передаються дитячі спогади, які поєднують щасливі, але дуже короткі переживання дитини, з її безрадісним кріпацьким життям. Сам поет пережив це становище.