Над чим мене примусила замислитися поема "Мойсей"?

Поема І. Франка" Мойсей " — вершина поетичної творчості поета. Тому ця поема змусила мене оній глубако задуматися

про Образ Мойсея.

Мойсей-Єврейський пророк. (Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової батьківщини-обітованої Богом землі.)

Віра пророка у велич власної місії. (Мойсей розуміє, що він зуміє вивести свій народ з неволі, але потрібен час, щоб люди поступово перебороли в собі психологію рабів.)

Велика любов до свого народу-основна риса характеру Мойсея. (У своїх вчинках він керується не стільки вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи і приниження не викликають в ньому злоби і ненависті.)

Вигнання Мойсея з табору. (Знеможений і знесилений народ, втративши віру в землю обітовану, зупинився на шляху до своєї мети, почав нехтувати своїм майбутнім, думаючи лише про задоволення щоденних потреб. Під свист і крики народ виганяє Мойсея з табору.)

Втрата Мойсеєм віри в священну ідею. (Коливання і сумніви підточують віру пророка у велику мету остаточно, за що він і був покараний Єговою.)

Смерть пророка. (Втративши віру, Мойсей перестає бути пророком, вмирає, не дійшовши зі своїм народом до бажаної мети.)

Справу, розпочату Мойсеєм, продовжують його учні. (Боротьбу за свободу, за вільну Вітчизну продовжують учні Мойсея під проводом нового вождя Єгошуа.)

Поєднання в образі Мойсея земного і вічного. (Образ Мойсея приваблює людство силою духу, невгасимою любов'ю до рідного народу

Объяснение:

ответ: Рушник — це символ України, вічна пам’ять народу .  Український рушник заворожує своєю красою та багатовіковою історією.

Рушник супроводжував людину протягом усього життя і в радості і в горі.

“Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала” – так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.

“Пiсня про рушник” Андрія Малишко – це гімн материнської любові. Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.

Рушник в поезії, як символ життєвоï дороги, на якому “росяниста дорiжка, i зеленi луги, й солов’ïнi гаï”.  Рушник можна порівняти з піснею, витканою або вишитою на полотні.

Без рушника, як і без пісні, не обходиться ні одна урочистоста подія в житті людини. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка, зустрічали рідних та гостей; проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник.

На мою думку, образ рушника у цьому вірші – це певний духовний оберіг, що дістається кожній дитині від її батьків, допомагає у скрутні хвилини печалі та смутку.

Рушник – це давня святиня мого народу. В його орнаменті втілена краса оточуючого світу, краса моєї неньки України.  “Хай стелиться вам доля рушниками!” – кажуть, бажаючи людям щастя, миру та добра.

Объяснение: