Твір : чого навчила мене казка Аля в країні Недоладії
строк​

Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. але, кажуть, душа кожної людини — глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. і тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє , людина нами не сприймається. вона може бути ні поганою, ні хорошою, але багатьом здається незвичайною. і чомусь декого це ображає. "який дивак! яка дивачка! ", — чутно навкруги. і, на жаль, майже ніхто не подумає хоч трішки глибше пізнати цих людей. природно, той, хто не живе у повній мірі цього слова у звичному для інших світі, компенсує це замкненням у власному, життя в якому йде за особливими законами. і добре, якщо це небезпечні закони. небезпечні для суспільства і для людини, що їх створила.