ответьте Самые характерные из свойств вод Мирового океана: а) соленость и плотность; б) температура и плотность; в) прозрачность и плотность; г) соленость и температура.

2.Водные массы, где происходят основные изменения солености: а) глубинные; б) придонные; в) промежуточные; г) поверхностные.

3.Климатический пояс, где образуются льды: а) субарктический; б) субтропический; в) экваториальный; г) тропический.

4.Водные массы, различаемые по глубине: а) тропические; б) умеренные; в) придонные; г) полярные.

5.Водные массы, выделяемые в зависимости от мест их формирования: а) тропические; б) поверхностные; в) глубинные; г) промежуточные.

6.Части океанов, воды которых обогревают высокие широты нашей планеты: а) восточные; б) северные; в) западные; г) южные.

7.Части океанов, холодные воды которых движутся с высоких широт в сторону экватора: а) северные; б) южные; в) западные; г) восточные.

8.Холодное течение: а) Гольфстрим; б) Лабрадорское; в) Куросио; г) Северное пассатное.

9.Морская вода со средней соленостью замерзает при температуре: а) 0 градусов; б) - 5 градусов; в) – 1градус; г) – 2 градуса.

10.Теплое течение: а) Северо-Атлантическое; б) Канарское; в) Перуанское; г) Бенгальское.

згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). у слов'ян таким богом був  перун, у римській міфології - це  юпітер, у греків -  зевс, у ведичній культурі -  індра. слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються верховному  богу  над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. якщо людина поклоняється верховному богу, то бог дощу, будучи його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.

рідкі  опади  з меншим  діаметром  крапель називаються  мрякою. краплі з  діаметром  понад 7  мм, розбиваються при випаданні на менші краплі.  інтенсивність  дощу коливається від 0.25  мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га д,огає потужності 7,5 квт.[1]

поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну  ерозію  корінних порід, особливо у гірській місцевості.

тривала відсутність дощу призводить до  посухи. у багатьох  культурах  виконується спеціальний  обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.

дощ випадає, як правило, зі  змішаних хмар  (переважно  шарувато-дощових  та  високошаруватих), що містять за температури нижче 0  °c переохолоджені краплини і  льодяні  кристали. пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними  кристалами  за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. це призводить до зростання кристалів за одночасного  випаровуваннія  крапель. збільшуючись і обтяжуючись, кристали з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0  °c вони тануть,, перетворюючись на дощові краплини. менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.

утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах  кристалізації  — аерозольних часточках, присутніх у атмосфері. за високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. з цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі слабкі дощі.[2]  розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. в природніх умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.

якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна спостерігати  веселку.