Сбиологией) 1.модификационная какое влияние на генотип? 2.мутационная какое влияние на фенотип какое значение для организмов какое значение для эволюции

1.модификационная   изменчивость – изменчивость фенотипа; реакция  генотипа   на условия обитания.2.мутации – это внезапные скачкообразные стойкие изменения в структуре генотипа.внезапные наследственные изменения фенотипа могут быть вызваны не только структурными изменениями генов, но и другими генетическими процессами. мутации могут быть истинными или ложными. фенотипические изменения сами по себе не представления о тех генетических процессах, которые их вызывают. на основании одних лишь прямых наблюдений трудно различать разные типы истинных и ложных мутаций. существует также, как мы увидим в дальнейшем, внезапное изменение генетического материала, не вызывающее фенотипического эффекта. такие геномные и хромосомные мутации как полиплоидия (кратное увеличение количества хромосом) и дупликации (удвоения определенных участков хромосом) играют особую роль в эволюции. это связано с тем, что они увеличивают количество генетического материала и тем самым открывают возможность возникновения новых генов с новыми свойствами.

Великий мозок представлений правою і лівою півкулями, які розділені поздовжньою щілиною. кожна півкуля складається з сірої речовини — кори і розміщених глибше вузлів (ядер) , між якими міститься біла речовина. кора вкриває півкулі зовні. від кори всередину мозку відходять нервові відростки нейронів, які своєю масою утворюють білу речовину — тканину білого кольору, що виконує роль провідників нервових імпульсів. у білій речовині містяться скупчення нервових клітин — вузли (ядра) сірої речовини. це філогенетичне давня частина півкуль, яку називають підкірною. тут розміщені підкіркові центри нервової діяльності. поверхня півкуль мозку ніби зібрана в складки різних розмірів. тому видно щілини, борозни і звивини між ними. виділяють три найглибші борозни півкуль: бічну, центральну, потиличнотім'яну. вони утворюють основні орієнтири для поділу півкуль мозку на чотири основні частки: лобову, тім'яну, скроневу і потиличну. бічна борознавідділяє скроневу частку від лобової й тім'яної. центральна борозна розмежовує лобову й тім'яну частки. потилична частка відмежована від потиличнотім'яної борозною, яка розміщена з боку присередньої поверхні півкуль. кора великого мозку представлена рівномірним шаром сірої речовини завтовшки 1,3—4,5 мм, в якому міститься понад 14 млрд нервових клітин. численні борозни і звивини збільшують її поверхню, яка досягає в середньому 2000—2500 см2. понад 2/3 поверхні кори заховано у вузьких глибоких борознах. кора складається з шести шарів клітин