Перечислите особенности повести К.В.Гоголя Ночь перед Рождеством ​

ОССОБЕННОСТИ

1 ВАРИАНТ

-Гоголь, хорошо знавший традиции украинского народа, очень достоверно, со всеми деталями, описывает празднование Рождества. С давних пор это событие сопровождалось различными народными обрядами, такими как гадания, колядование и другие. Люди верили, что если в этот вечер загадать желание, то оно непременно сбудется. В каждой семье накрывался праздничный стол, где всегда присутствовала кутья - знак богатого урожая, а также рыба, борщ, вареники, всевозможные пироги, «варенуха, перегонная на шафран водка и много всякого съестного».

2 ВАРИАНТ-

В повести «Ночь перед Рождеством» мы видим молодых парней и девушек, которые ходят с колядками из дома в дом. «Толпы парубков и девушек показались с мешками. Песни зазвенели, и под редкою хатою не толпились колядующие». Колядки представляют собой веселые песни, шутки, пожелания счастья и благополучия хозяевам дома. В награду из окон то и дело высовывается рука хозяйки «с колбасою в руках или куском пирога». Еще до наступления утра все село собирается в церкви: здесь и пожилые женщины «в белых суконных свитках», и дворянки «в зеленых и желтых кофтах, а иные даже в синих кунтушах с золотыми назади усами», и девчата, «у которых на головах была целая лавка лент, а на шее монист, крестов и дукатов», а впереди всех - дворяне и простые мужики с усами и чубами, «в кобеняках, из-под которых выказывалась белая, а у иных и синяя свитка». И на лицах у всех - ощущение праздника.

Объяснение:

ответ: Людська душа незбагнена. Її можна порівняти з храмом, у якому живе духовність, витає дух любові, ридає навколішках каяття. Її можна порівняти з новобудовою, де нема ні вікон, ні дверей, де завиває вітер і лютує холод. Її можна порівняти з розкішною віллою, у якій царює багатство, сміється безтурботність, але нема місця для добра, жертовності, щирості. Якою ж була душа Федька? Я можу порівняти її з храмом, який тільки почали будувати. Будівельник Федько старанно закладає фундамент. Цеглина покірності тулиться до цеглини любові, цеглина дружби горнеться до цеглини жертовності, цеглина правди лягає у парі з цеглиною безкорисливості. І так день у день хлопчина трудиться, та, на жаль, не відчуває від цієї нелегкої праці радості в душі. Надто багато тріщин знаходить у фундаменті. Чому? Хто винен у цьому? А винуватців не злічити. Найбільшим руйнівником є тогочасне суспільство, яке породило таких нікчем, як Толя і його батьки. Ці люди позбавлені усього людського; це егоїсти, які, крім себе самих, не помічають довкола нікого. Від їхніх учинків, розмов, думок страждають душі невинних, передусім — батьки Федька, які бояться втратити дах над головою через постійні сутички між їхнім сином і Толею. Сім’я останнього перетворила батька Федька на ката. Він приходить втомлений з роботи, дізнається, що син вкотре завинив перед «благородним» Толею, і, не маючи сили виясняти, хто ж винен насправді, лупцює у черговий раз нещасного Федька. У розпачі й матір. Вона щодень вислуховує від усіх про сина лише погане. Та найбільше докоряють їй батьки Толі. Мати у безвиході, тому підтримує чоловіка, який шмагає хлопця. Батьки Федька — це загублені душі в земному світі. Толя і його «папа» з мамою — це ниці створіння, у душах яких ніколи не зів’ють гніздечко совість, співчуття, жаль. Крім лукавої цікавості, брехні, підлості, у серці Толі нема місця для чогось доброго: «Йому було цікаво подивитися, як будуть ховати Федька-халамидника».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/fedko-halamidnik-harakteristika-fedka/