Ціна 1 кг яблук на ринку коливається від 0,11 до 0,55 грн. Кількість запропонованих для продажу яблук залежно від ціни змінюється від 600 до 800 кг за день. а) побудуйте графік гіпотетичних кривих попиту та пропозиції залежно від ціни.
б) визначте ринкову або зрівноважену ціну 1 кг яблук.
в) визначте величину попиту та пропозиції:
 за зрівноваженою ціною;
 за офіційно встановленою ціною 0,45.
г) припустимо, що уряд встановив граничну ціну на яблука 0,15 грн. за 1 кг. Поясніть, які наслідки матиме це обмеження ціни.
д) визначте обсяг дефіциту чи надлишку яблук на ринку, якщо офіційно будуть встановлені ціни 0,50 або 0,22 грн. за 1 кг.
е) поясніть і покажіть на графіку зміну пропозиції під впливом нецінових чинників.
ж) розгляньте види еластичності попиту, дайте їх графічну інтерпретацію. Використовуючи коефіцієнт цінової еластичності попиту, визначте, яким буде попит на яблука (еластичним чи нееластичним), якщо ціна знизилась з 0,50 до 0,10 грн., а попит збільшився з 600 до 700 кг.

Для України характерний різноманітний і потужний природно-ресурсний потенціал. Історично зумовлене масштабне використання мінеральних і земельних ресурсів призвело до формування відповідної паливно-енергетичної, металургійної, хімічної спрямованості промислового розвитку у поєднанні з розвинутими будівельною індустрією та сільським господарством. Десятки промислових вузлів в Україні мають природно-ресурсну орієнтацію. З іншого боку, розподіл елементів природно-ресурсного потенціалу по території досить нерівномірний, що зумовлює галузеву і територіальну структуру кожного з регіонів.

Забезпеченість території України мінерально-сировинними ресурсами є однією з найвищих у світі. Нині виявлено приблизно 20 тис. родовищ і рудовиявів 113 видів корисних копалин. З цієї кількості промислове значення мають 9143 родовища 97 видів корисних копалин, які належать до Державного балансу запасів. Промислово освоєні 3310 родовищ, на базі котрих працює більше 2 тис. гірничодобувних і переробних підприємств.

У Європі Україна посідає друге місце за площею орних земель, запасами залізної руди і перше — за ресурсами марганцевої руди, самородної сірки. Вона також є однією з перших за запасами кам'яного вугілля, калійної і кам'яної солей. Значними є її запаси каолінів, графіту, флюсової сировини та вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини. В імпортній залежності Україна перебуває щодо постачання нафти, природного газу, руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин.

Природно-ресурсний потенціал України можна визначати за сукупною продуктивністю природних ресурсів, яку обчислюють шляхом підсумування економічних оцінок потенціалів окремих видів природних багатств областей та економічних районів. Основу природно-ресурсного потенціалу формують земельні та мінеральні ресурси (3/4), велике значення мають також водні та рекреаційні. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів 70 % припадає на паливно-енергетичні, 17 — на металеві, 7 — на будівельні матеріали та 4,5 % — на нерудну сировину для чорної металургії і гірничо-хімічну.

З територіального погляду за обсягом загального природно-ресурсного потенціалу виділяються Донецький (21,1 %), Причорноморський (15,5 %) та Придніпровський (14,8 %) економічні райони. На їх частку припадає більш як половина усього ПРП України. Найбіднішими в цьому відношенні є Волинський та Центрально-Український економічні райони, частки яких становлять відповідно 3,5 та 6,0 %. Якщо в Донбасі й Придніпров'ї переважають мінеральні ресурси (відповідно 73,3 та 44,65 %), то на решті території України — земельні.