Назвіть писемні пам'ятки української мови?​

Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].

У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].

Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава, Архангельське Євангеліє, Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, збірник «Руська Правда», "Повість минулих літ" Нестора Літописця, Київський літопис, Літописи козацької доби (наприклад, Самійла Величка).

Объяснение:

То и полезно, что в рот полезло.

Кто рано встает, тому бог подает.

Кто мало говорит, тот больше делает.

Что посеешь, то и пожнешь.

Не все то золото, что блестит.

Кто успел, тот и съел.

Раз у корисно, що в рот полізло.

Хто рано встає тому Бог дає.

Хто мало говорить, той більше робить.

Що посієш те й пожнеш.

Не все те золото що блищить.

Хто встиг, той і з'їв.