ДО ТЬ БУДЬЛАСКА ПОТРІБНО УСЕ ЗА ТВОРОМ "ТОПОЛЯ" Прочитай початок балади від слів По діброві вітер виє... до слів На чужині,
гине! Чому автор розпочинає оповідь з такого пейзажу?

Поясни, символом чого виступає в цьому уривку тополя. Свою відповідь
обгрунтуй.

опешить головну героїну

у творі дуже відчутним є ставлення оповідача до долі героїні. Наведи приклад з художнього тексту на підтвердженняцієї тези

назови проблеми, які порушує автор у творі

визнач ідею балади "Тополя". Починай Формулювання словами утвердження, піднесення, оспівування, уславлення, або засудження , відкриття тощо.

Балада Т.Шевченка за стилем нагадує твори усної народної творчості. Для народноетичної мови характерним є вживання

​

  вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом «літ» — років. дійшли до нас ці слова з давніх часів київської русі. історики пов’язують виникнення літописання на території україни-русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі кирило та мефодій. літописи розпові про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя олега на греків, записані ченцем нестором-літописцем за народними переказами. адже в часи правління самого олега літописання ще не існувало.  преподобний нестор з києво-печерського монастиря — один з найвідоміших літописців. завдяки йому з’явилися літописи про події з життя київської русі та найдавніший звід літописів «повість минулих літ». у цьому зібранні в певному порядку розміщені історичні оповідки, документи княжої влади, закони того часу.  «повість минулих літ нестора, чорноризця феодосійського монастиря печерського, звідки пішла руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як руська земля постала». так починається «літопис руський», у якому відомості про розселення слов’ян, утворення держави, про перших руських князів. «повість минулих літ» починається з оповіді про розподіл землі між синами біблійного ноя. так вимагали традиції літописання.  до наших днів дійшло кілька списків «повісті минулих літ». найстарішими вважаються лаврентіївський та іпатіївський.  «повість минулих літ» цікава тим, що в ній зібрано не лише історичні факти, а й народні перекази, легенди, інші зразки фольклору. однією з відомих легенд, на основі якої були написані літературні твори, стала згадка про віщування волхвів київському князю олегу. віщуни напророкували, що він прийме смерть від свого коня. олег відмовився від улюбленого коня, який його не в одному поході. але згодом потрапив на місце, де був прах тварини. там князя вкусила змія. так збулося віщування.