Охарактеризуйте дівчину з балади «Тополя»

Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів.

Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі

М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури

та мистецтва поет висловився в наукових статтях "Природа і література", "Про людину, для людини", де обґрунтував "благотворний вплив природи на всі ділянки людського життя".

Рильський з дитинства кохався у природі, прагнув збагнути її таємниці:

Хіба звичайно шелестить трава,

Коли дитина у садку гуляє?

Ні! Кожная билинка там жива,

Комаха кожна щось розповідає,

І кожна грудка сірої землі

ля неї — казка і краса безкрая!

Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе "царем природи". Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне і невичерпне джерело життя і творчості:

Вона — це мати. Будь же сином,

А не естетом.

І станеш ти не папіряним —

Живим поетом.

З відчуття краси своєї медвяної землі — цієї "хліборобської матері" — народилися в душі поета високі почуття патріотизму й любові до людини, яка своєю працею оживляє, прикрашає землю.

Радість очам і серцю приносить і нива білої гречки, і червоні помідори, і молочно-сині поля, і срібло лісової води, і золото спілої пшениці та осіннього лісу