Патріотизм, повага до батьків, вірність у дружбі й коханні - загально люцьки, марально - епичні ціності за повістю Івана франка Захар Беркут (писати много) ​

Япам'ятаю той день, коли мені випала нагода познайомитися з дивовижними історіми івана семеновича нечуя-левицького. уже з перших сторінок його "кайдашевої сім'ї" я зрозумів, що біьш заоплюючих ситуацій та розповідей, мабуть, не зустрічав ніколи. автору вдається на диво вміло передати атмосеру сімейних стосунків звичайних українців. мене одразу підкупила чесність нечуя-левицького. завдяки його відвертих показів недосконалих рис простих людей, до книги з'являеться ще більший інтерес.  знаходиться місце і мріям, адже переносячись до світу безтурботних фантазій, уявляєш себе одним із героєв повісті. а після закінчення подорожі до родини кайдашів, настає час для суму. усі ці "неідеальні" люди швидко стають рідними. але, незважаючи на сум, я люблю такі моменти, тому що, напевно, дізнавшись про подальшу долю кайдашів, інтерес до них був би не таким великим. за всі ті моменти радості та печалі під час знайомства з творами нечуя-левицького, я хотів би поставити йому памйятник на головній вулиці свого міста. але, мабуть, це зовсім не обовйзково, оскільки так ж самі захоплені читачі, як я - уже найкращий спосіб увіковічення. я впевнений, що "памйятник" івану семеновичц буде гордо стояти на цьому світі ще дуже багато тисячоліть та радувати наступні покоління.