Чому у наступному реченні вживаємо двокрапку а не тире: З правого боку повіває теплом: моя господиня перед роботою натопила грубу.

Тому що, коли йде перелік чогось, то ми маємо ставити двокрапку

                                    оповідання про сніжинку

        хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.

      ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ.  як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею у веселому таночку і літали, лі а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.

мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почала розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,

          та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.